Любов до себе. What? Why? How?

З кожним днем з екранів телевізорів, сторінок глянцю та навіть від знайомих та друзів ми чуємо фрази: «Полюби себе!», «Ти зовсім себе не любиш!», «Як полюбити себе?». То яка вона «любов до себе», навіщо вона нам і як це – полюбити себе?

Розкладемо все по поличках у цій статті.

Отож, lets go!

Якщо дуже коротко і лаконічно описати любов до себе, то це особливий стан гармонії з собою, оточуючими і всесвітом! Це коли ти вдихаєш повітря, а видихаєш любов. Ти легко, з насолодою від процесу, поєднуєш у своєму житті турботу про себе та інших.

Дуже часто, особливо в нашому пострадянському просторі, люди ототожнюють любов до себе з егоїзмом. Це оманливе твердження (любити себе – егоїстично) стає перешкодою на шляху до щастя. Я ж не хочу бути егоїсткою! А як же діти, чоловік, родичі, колеги і т.д.?! Що вони про мене подумають?

Тож давайте розмежуємо ці поняття.

Егоїзм (лат. Ego – я) – орієнтація людини лише на власних потребах, задоволення їх за рахунок інших, нівелювання інтересів, цінностей оточуючих, маніпуляція почуттями, думками інших задля власної вигоди. Для егоїста центр всесвіту – це він сам, а все що відбувається навколо – спектакль, в якому йому відведена головна роль. Егоїзм має присмак інфантильності, дитячості, адже будь-який егоїст, як дитина, впевнений, що всі повинні діяти за його правилами.

Егоїст ніколи не відчуває гармонії, адже гармонії можливо досягнути в балансі «давати і брати». Егоїст хоче лише брати – без міри і розуміння для чого і з якими наслідками для інших.

Людина, яка любить себе, прагне наповнитись задля того, щоб поділитись, створити атмосферу комфорту всередині і ззовні. Турбота, розуміння, сприйняття, гармонія з собою і світом – це грунт для зрощення любові до себе.

У Біблії написано: «Полюби ближнього свого, як самого себе». Зверніть увагу! Любов до себе є первинною, адже лише той, хто любить себе, може по-справжньому полюбити інших. Відчувши цю любов на собі, ми можемо поділитись нею з іншими.

Дуже часто любов до ближніх без любові до себе переростає в іншу полярність, а саме в альтруїзм (з лат. Alter – інший) – самопожертву, самозречення. Ця полярність егоїзму є також токсичною. Адже постійна самопожертва веде до знищення себе і перетворення на жертву, тягар.

Як тоді знайти цю золоту середину між самозакоханістю і самопожертвою?

Дуже просто! Ця золота середина знаходиться в глибині душі, куди ми її бережно заховали, аби нас не звинуватили в егоїзмі і любові до себе!

Тож, дістаємо її з глибин і починаємо вирощувати, плекати, як найгарнішу квітку.

Отож, ми дійшли до найцікавішого! Що потрібно зробити, щоб пізнати любов до себе? Це мої власні ТОП – 7 кроків на шляху до гармонії з собою і світом!

  1. Прийняти себе та інших

Для того, щоб полюбити себе, дуже важливим є прийняти себе з своїм багажем досвіду, адже все, що було, відбувалось з метою чогось навчити, щось показати. Також важливо прийняти природу інших без бажання переробити, перекроїти на власний лад.

Прийняття – це ключ, який закриває двері під назвою «самокритика», «самозвинувачення» і водночас відкриває двері «свободи» і «віри в себе».

Коли ми приймаємо себе – ми робимо перший крок на шляху побудови гармонійних відносин з собою.

  1. Знайти себе

Запитайте себе: Хто я? Куди я йду? Яка моя місія? Чого я хочу від життя? Що я готова зробити, щоб цього досягти?

Чесно дайте відповіді на ці питання і тоді ви зрозумієте: ви пливете за течією, чи ви стоїте за штурвалом власного життя, ви займаєтесь улюбленою справою, чи просто ходите на роботу, ви працюєте над втіленням власної мрії, чи є інструментом для втілення чиєїсь мрії.

Людина, яка любить себе, присвячує час для пошуку себе, знайомству зі справжньою собою, бо як ми можемо полюбити того, кого не знаємо? Отже, знайомимось з собою, вивчаємо себе, як найцікавішу енциклопедію!

  1. Вміти бути для себе джерелом гарного настрою, турботи і любові.

Часто ми звинувачуємо інших у своїх нещастях, вимагаємо від інших турботи, любові, уваги. Чекаємо сюрпризів, приємностей від інших, а не дочекавшись – ображаємось, засмучуємось, дратуємось.

Людина, яка себе любить, сама для себе є турботливою мамою і татом, вона сама обирає і творить свій настрій, створює атмосферу комфорту в собі і навколо себе.

Любити себе – це брати відповідальність за власне життя і за все, що у ньому відбувається, в тому числі за настрій, фізичний та емоційний стан.

  1. Наповнювати себе енергією у всіх сферах.

Дуже часто любов до себе ми проявляємо однобоко. Одні з головою занурюються в роботу, навчання, не дбаючи про тіло, душу. Інші створюють для себе культ тіла та зовнішності, залишаючи без уваги розвиток ментальний та духовний.

Любити себе – це означає розвиватись, вдосконалюватись різносторонньо, дбати про тіло, душу, розум та емоційні контакти з собою та оточенням. Це щоденна практика – робити щось корисне та приємне для себе у кожній сфері життя. Ключ до здоров’я – наповнення себе енергією і виключення всього, що спустошує.

  1. Вміти проявляти любов нематеріальними засобами.

Любов до себе ми часто помилково ототожнюємо з дорогими речами, екзотичним відпочинком, відвідуванням SPA-процедур і т.д.. Звичайно, тішити себе хорошими речами можна і треба, але це лише один з багатьох проявів любові. Людина, яка проявляє любов до себе лише придбанням товарів та послуг, ніколи не буде повністю задоволена, тому що радість від покупки дуже швидко минає, а часто може ще й супроводжуватись відчуттям розчарування за недоцільні витрати.

Влучним буде приклад з дитиною. Яка дитина щасливіша? Та, яка отримує лише матеріальні подарунки, чи дитина, яка оточена любов’ю, увагою, теплими обіймами і словами батьків? Отож, любіть себе, як мудра мама і турботливий тато!

  1. Визначити свої особисті межі, вміти їх відстоювати і поважати межі інших.

Особисті межі – це ще одна наша оболонка. Коли її порушують, ми відчуваємо дискомфорт, біль, розпач і ще цілу гамму негативних почуттів. Вміти їх відстоювати – це  можливість говорити «НІ», «СТОП».

Коли ви відчуваєте, що порушують ваші фізичні, ментальні, духовні, емоційні межі, сказати «НІ», відмовити в проханні, яке порушує ваш внутрішній комфорт – це і є прояв любові до себе.

Часто здається, що відмовити – це означає образити, проявити безсердечність. Проте, задумайтесь! Досить часто, відповідаючи «ТАК», ми забираємо у людини можливість стати сильнішою і справитись з ситуацією самостійно.

  1. Пробачайте себе та інших.

Вкрай важливим для людини, яка себе любить, є вміння прощати. Адже почуття вини і образи – токсичні для душі і тіла. Звинувачуючи себе в минулих помилках, ми з’їдаємо себе, а це і не помилки зовсім, а просто життєвий досвід, який вчить, загартовує, розвиває.

Ображаючись на когось, ми також наносимо шкоду собі. Людина, на яку ви ображені, часто навіть не здогадується про вашу образу, адже вважає, що діяла правильно. А ви, ображаючись, щохвилинно віддаєте свою енергію, тому пробачайте інших, навіть не тому, що вони варті прощення, а тому, що ви варті душевного спокою і фізичного здоров’я.

Люби себе! Навіть якщо комусь це здається егоїстичним! У тебе одне життя і одна ти! Це довгий і захоплюючий шлях, але кожна подорож в 1000 миль починається з першого кроку! Сподіваюсь, що ця стаття для багатьох стане цим першим кроком на шляху до нового гармонійного життя.

Скоро Новий рік. Напередодні цього свята ми любимо мріяти, загадувати бажання та будувати нові плани, тож нехай Новий 2019 рік розпочнеться у нас з нової звички – любити себе, один одного, світ!

З любов’ю Юлія Дзюба (дипломований психолог, Сертифікований консультант позитивної психотерапії, Член Всесвітньої Асоціації Позитивної Психотерапії (Вісбаден, Німеччина), Консультант Positum System (Міжнародний центр психології і здорового мислення)).

Я вірю в кожну з Вас ❤

POST A COMMENT