Новий сенс. Як змінились червоні доріжки

Хто не мріяв пройтись по славнозвісній червоній доріжці разом із відомими зірками Голівуду? Вона давно стала символом зіркового життя та популярності, без неї не проходить жодна грандіозна подія у світі кінематографу та шоу-бізнесу, вона стає подіумом, на якому вся увага зосереджена на вас. Ми розповімо вам про історію червоної доріжки та про те, як вона перетворилась з місця епатажу в спосіб сказати про важливе.

«Лебедине» плаття Marjan Pejoski, в якому Бьорк з’явилася на церемонії вручення премії «Оскар» в 2001 році, викликало фурор, та й зараз вважається одним з найбільш епатажних нарядів за всю історію премії. У той час червона доріжка була місцем для самовираження і піару, і сукні зірок хвилювали глядачів не менше, ніж імена переможців. Але часи змінюються: на наших очах килимові доріжки стають майданчиком для важливих заяв і набувають зовсім іншого, більш глибокого сенсу.

Найбільш давні згадки про червоні доріжки можна знайти ще в Стародавній Греції. У трагедії «Агамемнон» Есхіла (458 рік до н. Е.) описується, як піддані вшановують свого царя після повернення з Троянської війни, викочуючи перед ним червоне полотно. Прості люди не мали права ступати на нього – це був священний символ, по якому могли ходити лише боги. У 1821 році жителі штату Південна Кароліна вітали президента Джеймса Монро червоною килимовою доріжкою, а в 1902 році по ній ступали пасажири найпрестижнішого поїзда в Америці 20th Century Limited. В контексті кіноіндустрії «червоний килим» з’явився лише в 1922 році – на прем’єрі фільму «Робін Гуд». «Оскар» почав використовувати цей атрибут в 1961-му, а у 1964 р., коли церемонія вперше транслювалася по телевізору, вважається роком появи червоних килимових доріжок в тому вигляді, в якому ми їх знаємо сьогодні.

По-справжньому модним червоний килим став тільки в кінці ХХ століття, коли журналісти почали робити інтерв’ю та репортажі з урочистих церемоній – піонером цього формату вважається Джоан Ріверз, яка в 1994 році провела перший прямий ефір з килимової доріжки «Золотого глобуса» для каналу E!. Репортажі в реальному часі стали надзвичайно популярними. У 1998 році «Титанік» отримав «Оскар» як кращий фільм, а сама церемонія привернула увагу рекордної кількості глядачів – 57 мільйонів людей подивилися репортаж з червоної доріжки. На хвилі успіху E! запустили передачу Fashion Police, в якій провідні стилісти розбирали наряди гостей. У програмі також зробили кілька рубрик, де увага приділялася найкрасивішим туфлям або манікюру – ці кадри називалися stiletto-cam і manicam.

Згодом пильна увага до зовнішнього вигляду гостей і номінанток кіно-премій стала викликати чимало запитань. У 2014 році на церемонії Screen Actors Guild Awards, коли оператор E! намагався «просканувати» наряд Кейт Бланшетт від низу до верху, актриса обурилася: «А з хлопцями ви теж так робите? У мене внизу відбувається щось цікаве?». У 2015-му на все тій же SAG Awards Різ Уізерспун, Дженніфер Еністон і Джуліанна Мур відмовилися показати свій манікюр в рубриці mani-cam. Під час церемонії BAFTA 2015 інтернет-медіа Buzzfeed спародіювали класичні інтерв’ю з червоних килимових доріжок, задаючи чоловікам-гостям ті ж питання про їхні образи, що і жінкам. Глядачі зрозуміли, що традиційний формат таких репортажів застарів, і рейтинги E! почали різко падати. У 2017 році передача Fashion Police була закрита.

Те, що роль червоної доріжки змінюється, стало зрозуміло в 2017 році. Після посилення Дональдом Трампом імміграційних законів, кілька гостей «Оскара», серед яких були Рут Негг і Карлі Клосс, одягли блакитні стрічки на знак підтримки Американського союзу захисту громадянських свобод. Емма Стоун теж використовувала урочистий вихід для висловлення своєї позиції і прикріпила до свого плаття Givenchy значок Американської федерації планування сім’ї. Ще сильніше протест відчувався на церемонії SAG Awards – зірка «Теорії великого вибуху» Саймон Хелберг вийшов на червону доріжку з табличкою «Ласкаво просимо, біженці».

Весь потенціал килимових доріжок як майданчиків для маніфестів розкрився завдяки рухам #MeToo і Time’s Up. Гості «Золотого глобуса» в 2018 році в своєму total black виглядали, як непереможна армія, яка потребує рівної оплати праці та більшої кількості жінок-режисерів серед номінантів. Після цього можна було подумати, що в Голлівуді ніби все затихло, але насправді тектонічний зсув в індустрії вже стався. У травні минулого року голова журі Кейт Бланшетт і її 82 колеги вишикувалися на сходах Палацу фестивалів, щоб висловити свій протест проти сексистської політики заходу. Це був не єдиний подібний жест. На восьмий день фестивалю, 15 травня, організатори провели хвилину мовчання на честь палестинців, загиблих під час перестрілки між Сектором Газа і Ізраїлем, а актриса Мана Ісса вийшла на килимову доріжку з табличкою Stop the attack on Gaza («Зупиніть атаку на Газу»).

Червоні килимові доріжки як культурне явище все ще живі, але їх майбутнє залежить від того, чи зможуть вони адаптуватися до змін у світі.

POST A COMMENT