Темна сторона: негатив рослинної їжі

Ми звикли вважати, що рослинна їжа – це невичерпне джерело поживних речовин, скарбниця здоров’я та осередок щасливого життя. Проте рослинні продукти можуть бути і не такими корисними, як ми думаємо. Space Magazine досліджує небезпечні аспекти вживання рослинної їжі та розповідає про підступність зерен, злаків та горіхів.

 

Підступні зерна

 

Для нас зернові (злаки, горіхи і бобові) – це прекрасне джерело макро- і мікроелементів, адже вони містять багато заліза, магнію, фолатів і фосфатів. Наприклад, одна чашка сочевиці – це практично 90 % потреб у клітковині, а без неї кишківник не може нормально функціонувати, позаяк здоровій людині необхідно додавати зерна до свого раціону. Однак зернові також містять антинутрієнти, які перешкоджають засвоєнню поживних речовин. Наприклад, фітинова кислота міститься у насінні рослин, і особливо у висівках. Вона перешкоджає повноцінному засвоєнню поживних речовин із їжі, начебто магніт, притягує до себе і виводить з організму такі важливі мінерали, як кальцій, залізо, магній. А також вона гальмує роботу власних ферментів, які заважають засвоєнню білків. Ризик для здоров’я – дефіцит вітамінів та мінералів.

 

Шкідливі лектини

 

Лектини, що містяться у пасльонових, бобових, горіхах та інших зернових культурах, прикріплюютья до стінок кишківника та знижують їхню проникність. Це викликає погіршення травлення і здуття, запальні процеси і автоімунні захворювання. У таких продуктах, як перець, помідори, баклажани краще вибирати зерна, адже саме вони містять дуже багато лектинів.

 

Замочуємо та їмо

 

Найбільш ефективні способи зниження активності антинутрієнтів – це замочування, ферментування, пророщування і термічна обробка. Так, овес, пшеницю, коричневий рис рекомендують замочувати на 10-12 годин, жито, білий рис – 9 годин, перлові крупи – 7 годин, гречку, пшоно, кіноа, амарант – 5-6 годин, насіння соняшника, льон і кунжут – 8-10 годин, мак – 7 годин, горіхи – 10 годин, сою – 12-14 годин. До приготування злаків та насіння завжди ставилися особливо старанно. Спочатку все замочували, промивали і навіть знімали шкірку. І тільки після цього готували страви.

 

Білкова загроза

 

Білки зернових – ще одна загроза для нашого організму. Сюди відносять той самий глютен (пшениця, жито, ячмінь), про який говорять на кожному кроці. Багато експертів асоціюють глютенову непериносимість з такими захворюваннями, як астма, гіпотиреоз, псоріаз, аутизм, безпліддя, автоімунна патологія, остеопороз і навіть хронічний нежить. Варто обмежити глютен на деякий час, тоді симптоми зникають. Кіноа містить сапоніни, рис і овес – проламіни, кукурудза – зеїн. Щоб знизити білкове навантаження, необхідно ретельно промивати злаки до прозорої води, замочувати, пророщувати чи утриматися від них взагалі.

 

Що таке оксалати?

 

Ми переконані у користі зеленого листя, а саме: шпинату, кейлу, листкової гірчиці, петрушки, однак ці корисні рослини містять також велику кількість оксалатів – солі і ефіри щавлевої кислоти, антинутрієнта, який рослини продукують для захисту від поїдання. У невеликих кількостях вона не має поганого впливу, але високі дози (більше 50 мг) перешкоджають поглинанню кальцію і спричиняють його накопичення. Як наслідок – каміння в нирках і сечовому міхурі, проблеми з суглобами і системне запалення. Кристали оксалату кальцію забивають печінкові протоки і пошкоджують деякі структури організму. Щоб знизити навантаження, варто додавати до їжі свіже молоде листя. Термічна обробка зі зливанням води також знижує рівень оксалатів.

 

Небезпечний зелений колір

 

У картоплі, баклажанах і томатах знаходиться хімічна сполука – соланін. У природі вона необхідна рослинам, щоб захиститися від хвороб. Для людей ця речовина токсична. Найбільше соланіну у шкірці картоплі, стеблах та бадиллі. Зелений колір на картопляних бульбах варто обов’язково чистити разом зі шкіркою. У деяких пасльонових також міститься соланін, тому томат краще вживати стиглими, адже у зелених продуктах концентрація токсичності зростає.

POST A COMMENT