Міжнародне визнання. Шашлик у різних країнах світу

Для багатьох з нас прихід літа – це не тільки час перебрати речі в гардеробі, але й привід зібратися з друзями і вийти на природу. А який вихід на природу без шашликів? Про особливості приготування шашлика в різних країнах світу розповідаємо далі.

 

Україна

Традиційним українським шашликом вважають свинину, мариновану в соусі зі сметани та спецій. Українці готують шашлик на шампурах та на відкритому вогні. Між квадратними шматками м’яса додають цибулеві кільця. Українці додають до готового шашлика томатний соус, а подають ще й з салатами та картоплею, спеченою на вогні.

 

Грузія: Мцваді

Правильно приготовану страву Мцваді по праву вважають однією із візитних карток сонячної Грузії. Ніяке застілля не обходиться без м’яса в традиційній печі та традиційного вина. Найкращий шашлик у Грузії готують в регіоні Кахетія. Свинина чи баранина – не важливо, головне, щоб м’ясо було свіжим, добре підходить ошийок. М’ясо нарізають на тонкі довгі шматочки та нанизують на пласкі шампури. Важливо, щоб м’ясо не звисало, адже тоді страва пригорить. В Кахетії прийнято обпалювати виноградну лозу, ідеальне вугілля виходить вже за п’ятнадцять хвилин обпалювання. М’ясо грузини кладуть буквально за 3-4 сантиметра від вугілля. Вуглини вважаються готовими до смаження шашлика тоді, коли покриваються білим попелом. Готовий шашлик мцваді подають на листі лаваша, поливши гранатовим соком.

 

Китай: Чуань

Китайці не обмежуються в своєрідному шашлику Чуань лише звичною бараниною, страву готують ще й з крабів та восьминогів, приготованих на грилі. Виглядає таке м’ясо або ж як міні-версія звичного для всіх шашлика на бамбуковій шпажці, або ж досить незвично, якщо це Чуань з морепродуктів. Походить така страва з провінції Синьцзян, а вигадали китайський шашлик тюркомовні народи, уйгури. З часом Чуань перестали вважати стравою винятково одного регіону, спробувати його можна на популярних ринках стріт-фуду. Процес приготування Чуань не передбачає маринування, особливість страви у спеціях та спеціальному соусі. Подрібнену зіру в окремій посудині перемішують із соєвим соусом та солодкою соєвою пастою. Цим необхідно обмазати шматки м’яса. Окремо ж перемішують сіль, чорний перець, кмин та кунжутну олію. Чуань натирають цією сумішшю та одягають на бамбукові шпажки. В такому вигляді страву відправляють на гриль.

 

США: Барбекю

Культура вечірок із м’ясними стравами барбекю всім добре знайома. Американці – великі шанувальники стейків, тож частенько збираються з друзями на терасі, аби пограти в ігри та підсмажити соковиту свинину, баранину або яловичину. Барбекю – це м’ясо на відкритому вогні, викладене на сітку. Найважливіший тут осмозис. Для нього необхідно додати ідеальну кількість солі, аби утворилася тверда скоринка, яка втримує вологу у стейках і робить страву соковитою.

 

Ямайка: Єрк

Місцевий шашлик, як і більшість страв, дуже пікантний. Страву називають так само, як і суміш спецій єрк. До складу єрк незмінно входять ямайський запашний перець і пекучий червоний перець, які доповнюються, на вибір кухара, гвоздикою, корицею, зеленою цибулею, мускатним горіхом, чебрецем, часником, імбирем і сіллю. Всі інгредієнти змішують з рідиною за смаком – це може бути вода, сік або оцет – і отримують маринад, в якому вимочують основу шашлика. Традиційно для страви використовують курятину або свинину, проте такий шашлик нині готують з морепродуктів. Існує навіть вегетаріанська альтернатива – єрк із тофу.

 

Запечене на вогні м’ясо японці їдять із соєвим соусом з додаванням часнику та кунжуту.

 

Середземномор’я: Сувлакі

Все популярнішими такі шашлики стають і у нас. А в Греції сувлакі – це вже фаст-фуд, який продають в закусочних, невеликих тавернах і закладах швидкого харчування. У Греції для приготування сувлакі використовують баранину і свинину, рідше курку, а от в інших країнах таким чином запікають і рибу. Страву можуть подати просто на шпажках або ж у борошняній піті з салатом та помідорами. Для початку м’ясо маринують в суміші з оливкової олії, орегано, лимонного соку, солі і перцю, потім його нанизують на шпажки і смажать на відкритому вогні або на деку, яке ставлять на розпечене вугілля.

 

Південна Африка: Браай

Як і більшість популярних страв із Південної Африки, браай придумали звичайні любителі підсмаженого м’яса, а не професійні кухарі. Найчастіше готують на саморобних грилях. Так називають розрізану навпіл металеву бочку, засипану майже повністю вугіллям. Зверху закріплюють сітку, на яку викладають чималі шматки філе. Найчастіше в селах для брааю беруть звичайну курку, але традиційним вважають філе зебри. Африканці вважають, що успіх в приготуванні полягає в добре розпеченому вугіллі з правильної деревини, тому й обирають верблюжу колючку, мирт і виноградну лозу. Дехто, для збереження температури, додає ще й качан кукурудзи до вугілля. Філе для страви маринують в ароматних спеціях. За основу маринаду зазвичай використовують томатний і вустерський соус, але головне – це спеції і прянощі: гвоздика, кмин, розмарин, базилік і майоран. Пропечене м’ясо подають із кашею «пап» або «краммелпап». Це кукурудзяна крупа з додаванням соусу із цибулі та томатів або соусу шакалака.

 

Мексика: Карн Асада

Карн Асада – це тонко нарізана смажена яловичина, загорнута в тако і буріто. Його можуть подавати з гуакамоле, сальсою, смаженою цибулею і бобами. Соус для маринаду зазвичай простий і складається з лимонного соку, часнику і перцю.

 

Південна Корея: Булгоги

Яловичину маринують в соєвому соусі з додаванням часнику, перцю, груші, зеленої цибулі, імбиру і білих грибів для особливого смаку. Перед подачею м’ясо загортають у листя салату і посипають часником. Булгоги не передбачає витримки безпосередньо над вогнем. Для приготування необхідна розпечена сковорода з грубим дном, підійде варіант із чавуну.

 

Японія: Якініку

А от Японці маринадів та великої кількості спецій не використовують. Запечене на вогні м’ясо японці їдять із соєвим соусом з додаванням часнику та кунжуту. Часник додають за бажанням, традиційне м’ясо з вогню повинне зберігати повноцінний смак, який не перебиватимуть спеції.

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР