Про батьківство, допомогу волонтерам та письменницьку діяльність – розповідає лідер гурту «Фіолет» Сергій Колос

Фронтмен відомого гурту «Фіолет» та письменник Сергій Мартинюк, більше відомий загалу як «Колос» уперше став батьком 17 травня. Редакція Space mag. вирішила поцікавитися в артиста про те, як він почувається в ролі батька, про виховання доньки, вплив війни та волонтерство, і, звісно ж, про творчість: музичну і літературну.

«ЦЕ РЕВОЛЮЦІЙНІ ВНУТРІШНІ ЗМІНИ»

Вітаємо з народженням донечки! Як почувається новоспечений батько у новому амплуа?

Дякую. Наразі звикаю до нових світовідчуттів, способу життя і присутності в ньому людини, яку любиш більше за себе. Для такого нарциса, як я – це революційні внутрішні зміни. Багато чому доводиться вчитися на ходу. Зокрема, мові емоцій та дотиків, якими потрібно спілкуватися з малечею в перший період її життя. Але мені подобається і цей етап, і моя роль в ньому, і усвідомлення деякої власної зрілості, яку своєю появою подарувала мені Єва.

Яким батьком є і хоче бути Сергій Колос?

Безумовна любов, порозуміння, прийняття, повага до кордонів і особистих виборів дитини – на цих китах тримається моє ідеальне батьківство. Я не хочу робити тих помилок, які мої батьки робили зі мною, хоча у своїх діях вони керувалися виключно добрими намірами. Наші покоління виявилися дуже різними, і напевне, покоління, яке народжується зараз, теж кардинально відрізнятиметься від нашої генерації. Смаками, поглядами, ідейними наративами… Тому я б хотів бути для Єви, зокрема, ще й другом, наставником і провідником в цей прекрасний і водночас жорстокий світ. Якими б різними ми не були.

«ПИСАТИ ПІСНІ ЗНАЧНО ПРОСТІШЕ»

Повернімося до творчості. За час війни ви дали низку благодійних виступів, зокрема, на центральній пішохідній вулиці Луцька. Які ваші найбільші здобутки у ролі волонтера?

Принципово не називаю себе волонтером. Радше, людиною, яка допомагає Волонтерам. Умисно пишу це слово з великої букви, бо для мене ці хлопці і дівчата означають стільки ж, скільки Воїни, які захищають нашу країну на лінії фронту. За ці місяці було чимало – вантажі з-за кордону, збори грошей, перегони пікапів для військових, благодійні концерти… Навряд це можна вважати за особисті здобутки. Як і всі, я робив, те що міг. Менше, ніж того хотілося б, і про це я зі своєю совістю сперечатимуся ще довго, але тією мірою, в якій вдавалося, зважаючи на можливості. Писати пісні значно простіше, повірте.

«Я ЗНОВУ ПОЧУВАВСЯ 17-РІЧНИМ»

Як змінилися ваші цінності з 24 лютого, чи довелося по-іншому розставити пріоритеті в житті?

Тривалий час, особливо до народження Єви, я знову почувався 17-річним. Коли живеш одним днем, максимально звертаєш увагу на дрібниці, найменші приводи для усмішок. Про майбутнє думаєш тільки в контексті Перемоги, уже після якої можеш подумати і про своє персональне прийдешнє. Поява дочки змусила мобілізуватися і активніше думати про те, як далі заробляти, поки концертна сфера стоїть і взагалі, як і де жити. Але саме ця обставина змушує мене бути максимально діяльним. Ми повернулися до Києва сім’єю. Вдома з усіма викликами боротися легше.

«ТЕМА НАСЛІДКІВ ВІЙНИ ЩЕ ДОВГО БУДЕ ОДНІЄЮ З НАЙГОЛОВНІШИХ В СУЧУКРЛІТ»

На презентації «Короля дощу» (остання книга Сергія) ви заінтригували прихильників тим, що пишете роман. Чи триває досі процес і чи актуальний цей твір зараз?

Так, якраз минулої осені я почав роботу над своїм четвертим романом – історією про ветерана добробату, який після повернення з Іловайського котла по-новому віднаходить своє місце між людей і поборює ПТСР. З огляду на те, що більша частина країни після цих місяців живе із симптоматикою посттравматичного стресового розладу, думаю, роман є доволі актуальним. Тема наслідків війни ще довго буде однією із найголовніших тем в сучасній українській літературі.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що більше є сонграйтером, аніж артистом. Скільки нових текстів з’явилося за період повномасштабного вторгнення і про що вони?

З 24-го лютого написав лише одну пісню – «Заряджай», яку ми випустили з «Фіолетом» у квітні. В тижні перед вторгненням було написано ще кілька речей, зокрема, «Говори», яка нещодавно вийшла. Пророча річ про рефлексії Воїна, для якого кожен дзвінок додому може виявитися останнім. Решту часу, який я відводив для творчості, присвячувалася віршам і рукопису роману. Вірю, що музика та література зараз теж працюють на нашу спільну Перемогу!

INSTAGRAM: @sergiy_kolos

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Де купувати літній жіночий одяг у Луцьку

Літній відпочинок 2022: які дитячі табори працюють у Луцьку

Володимир Зеленський записав ролик у футболці луцького бренду

Який літній жіночий одяг представлений у волинських брендів?

Арнольду Шварценеґґеру подарували вишиванку волинського бренду

 

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР