Синдром FOSO: чому ми боїмось публічних виступів

Боїтесь виступати перед публікою? Думаєте, що ваші слова можуть зачепити почуття певних груп? Не можете наважитись сформулювати свою думку?  Space розібрався, що таке Синдром Foso та чому ми боїмось публічних виступів.

 

Публічна прочуханка кумирів

Події останніх місяців коштували багатьом публічним персонам репутації. Після вбивства 46-річного Джорджа Флойда американським офіцером поліції США охопила хвиля протестів проти расизму і поліцейського свавілля, до якої приєдналися сотні знаменитостей. Instagram заполонили чорні квадрати та хештеги #BlackLivesMatter. Зірки писали слова підтримки расових і етнічних меншин, акцентували увагу на проблемі дискримінації й закликали розголошувати всі справи, подібні до справи Джорджа Флойда. Однак деякі висловлювання публічних персон на цю тему викликали шквал критики. Наприклад, репер Ліл Вейн заявив, що він підтримує рух проти дискримінації та поліцейського свавілля, але кожен конкретний випадок варто розглядати окремо.

«Нам потрібно відмовитися від загального погляду на проблему – тобто перестати звинувачувати владу, людей певної раси або кожного, хто має поліцейський значок», – написав музикант. А ще він додав, що перед тим, як звинувачувати когось, потрібно «зрозуміти, що за людина перед нами», і припустити, що «винити варто самих себе за те, що ми робимо менше, ніж могли б».

Після публікації поста на сторінці Ліла Вейна з’явилися тисячі гнівних коментарів. Репера звинуватили в ігноруванні «системного расизму». На просторах російськомовного інтернету з критикою зіткнулася Ксенія Собчак, яка засудила протести в США за мародерство і грабежі. В результаті Собчак звинуватили в тому, що вона наважилася говорити про проблему, яка її не стосується, користуючись своєю «white privilege», а також в «обмеженому і поверхневому мисленні».

Гучний суспільний розголос недавно отримав і скандал навколо іншої відомої персони – Джоан Роулінг. Письменницю критикували за її твіт, в якому вона зробила репост статті з фразою «люди, які менструюють», супроводивши його іронічним підписом: «Впевнена, у нас було якесь слово для таких людей. Хто-небудь, допоможіть мені. Wumben? Wimpund? Woomud?» (натякаючи на слово women – жінки). Користувачі платформи негайно накинулися на жінку, яка створила «Гаррі Поттера», звинувачуючи її в неосвіченості та трансфобії. Як помітили деякі коментатори, менструація може бути не тільки у жінок, але й у трансгендерних, небінарних людей. Погасити цю інтернет-бурю не змогли навіть наступні твіти письменниці, в яких вона пояснила, що поважає і підтримує трансгендерних людей, але не схвалює відмови від самої концепції статі, адже це стирає суть жіночої ідентичності.

 

Який висновок з цих випадків можна зробити?

Річ у тому, що публічна людина змушена висловлюватися на будь-які гострі й скандальні теми, оскільки його шанувальники вимагають від нього чіткої конкретної позиції в певній темі. Однак люди готові сприймати не будь-яку думку свого кумира, а тільки ту, якої дотримуються самі. Що стосується розбіжності думок, вони зіштовхують з п’єдесталу колишнього лідера і на місце, що звільнилося ставлять іншу публічну фігуру. В цьому випадку несприйняття – це не просто засудження, яке отримує людина, а справжня публічна прочуханка плюс цілком реальний конкретний збиток, що досягає часом багатомільйонних контрактів. Історія з публічним хейтом показує, що поки людина популярна, вона має не тільки вигідні контракти, але й визнання колег. Коли ж він стає об’єктом цькування, тільки одиниці з колишнього оточення готові його підтримати. Конкуренти теж не дрімають: обов’язково знайдуться ті, хто буде хайпувати на чужому скандалі. Тому, якщо у людини немає міцного стрижня і підтримки сім’ї, то їй буде дуже важко переживати цей момент.

 

Як побороти FOSO: поради психолога

Для того, щоб мати сміливість заявляти свою думку, дуже важливий здоровий внутрішній ресурс і стабільна самооцінка. Коли людина, самооцінка якої підкріплена шануванням та популярністю, перестає це отримувати, відбувається справжня драма. Тому що сам собою вона захоплюватися не може і залишається не тільки знедоленою, але і в статусі емоційного інваліда – людини, в якої через брак внутрішнього ресурсу харчується зовнішнім.

Найчастіше такі люди можуть любити себе тільки в певному шаблоні: я популярний блогер і тому я крутий. Зріла ж людина не асоціює себе з професійною реалізацією і з рівнем успіху в соціумі. Такі особи здатні любити себе незалежно від того, в якому становищі знаходяться. Здорова та адаптована особистість може сама себе похвалити за реальні досягнення, і для цього їй не потрібні інші люди. Така людина має зрілу позицію і вона у неї не змінюється залежно від віянь моди.

 

Розвинути внутрішні ресурси допоможуть психологи й психотерапевти, але якщо з певних причин ви не готові звернутися за допомогою, візьміть на озброєння кілька важливих порад.

Дайте собі установку: що б не сталось – все буде добре! Не сумнівайтеся в цих словах. У житті можливо все, а такий підхід дасть сили тримати удар з боку противників.

Підвищуйте самооцінку завдяки своїм досягненням, а не шляхом оцінок інших людей. На жаль, багато популярних людей залежні від своїх шанувальників, а шанувальники залежні від своїх кумирів. Люди схильні жити чужим життям: вони постійно читають новини, переживають за розлучення блогерів і витівки своїх улюбленців. Тобто, витрачають ресурси на інших, а не на себе. Живіть своїм життям.

Розвивайте здорове мислення і не бійтеся висловлювати свою позицію. Подбайте заздалегідь про свій виступ і ті аргументи, які будете висловлювати на захист своєї позиції. Подумайте про те, з чим можуть бути не згодні ваші опоненти, і що ви на це відповісте.

– Якщо позиція дійсно ваша – можете сміливо про неї заявляти. Однак не варто забувати, що люди, особливо публічні, завжди будуть знаходитися в жорнах кризи питання толерантності. Тобто, будь-яке незручне висловлювання може когось образити до такої міри, що іноді дійсно краще промовчати. Пам’ятайте, що будь-яке слово може бути використане проти вас, тому що завжди знайдеться той, хто вважатиме себе ущемленим.

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР