Головна: Salva López
У кожного з нас бувають в житті моменти, коли ми потребуємо допомоги. Потребуємо, щоб нас вислухали та зрозуміли. Насправді ми боїмося байдужості близьких нам людей. Але не кожна допомога є підтримкою і ресурсом. Інколи стає лише важче та ще більше посилюється емоційна пригніченість. То ж як зрозуміти, що допомога токсична і навчитись правильно втішати інших, розповіла психологиня Олена Будько.
Не нав’язувати, а запитувати
Перше, що варто зауважити, що допомога завжди має бути прохана, тобто людина має про це попросити чи запитати. В іншому випадку ви нав’язуєте власну позицію, вступаючи у роль «рятівника», тим самим автоматично формуєте токсичну комунікацію.
Якщо людина не просить, але ви відчуваєте потребу, спочатку запитайте: «Чи потрібна тобі моя допомога? Чим я можу тобі допомогти? Чи хочеш знати мою думку стосовно цього?». І не варто ображатись, якщо людина вам відмовить, бо, швидше за все, вона має власні внутрішні причини для цього.
Є один виняток, коли про допомогу можна не запитувати: коли людина фізично або психічно не здатна брати на себе відповідальність (хтось втратив свідомість, потрапив у ДТП або страждає на психічні розлади).
Не знецінюйте
Також токсичною є підтримка, яка знецінює почуття та емоції іншої людини. Це добре знайомі фрази, на кшталт: «Візьми себе в руки», «Не плач/не злись», «Нічого страшного не сталось», «Буває і гірше», «Це ще не кінець світу» тощо. Людина, яка їх говорить, виступає в батьківській ролі (ролі старшого, більше знаючого) і, ніби, забороняє іншому відчувати. Також може використовуватись порівняння з собою: «А ось у мене знаєш, як було…» , «А через що пройшов/ла я…», «От у мене, не те, що в тебе».
Краще скажіть, що ви розумієте, що людина відчуває та як їй боляче. Проговоріть, що ви завжди поруч і готові допомогти в потрібний момент, запитайте, що саме ви можете зробити для неї прямо зараз.
Як підтримати людину екологічно:
- Будьте слухачем. Дозвольте людині виговоритись. Якщо вона вкотре повертається до ситуації, отже досі перебуває в стресі. Нехай говорить доти, поки стане легше. І лише після цього поступово можна змінювати тему.
- Жести. Відкритий жест (без схрещення рук на грудях), погоджувальне кивання головою, відкриті долоні – підсвідомі сигнали підтримки та розуміння. З близькими людьми можна також обійматися. З незнайомцями краще не використовувати тілесний контакт без згоди, оскільки це може налякати іншу людину або ж змусити зніяковіти.
- Спостерігайте. Якщо хтось проживає важкі часи, але в силу внутрішніх переконань не хоче/може/готовий просити про допомогу, будьте готові запропонувати її (свою допомогу) в необхідний момент. Просте усвідомлення, що про тебе пам’ятають і турбуються значно додає внутрішньої сили.
Важливо пам’ятати, що підтримуючи інших, ви обов’язково повинні дбати і про себе. Лише в такому випадку ваша допомога буде справді цінною та ресурсною.
Instagram: @olena.budko
Фото: Bella Hadid for UK Vogue January, ARKET
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
До місяця обізнаності про ментальне здоров’я: як знайти психолога собі чи дитині
Чому ми так любимо ностальгувати і згадувати минуле – думка психологині
Для стосунків потрібні двоє: що почитати про психологію взаємин?
