Каннський кінофестиваль – це не лише головна кінематографічна подія року, а й один із найпотужніших світових майданчиків для презентації високої моди та особистого бренду. Цьогоріч українська стилістка та власниця PERSONALITY Lutsk Катерина Шелудько відвідала Лазуровий берег уже вдруге. Проте цей візит суттєво відрізнявся від дебютного: замість хвилювання та страху перед спалахами сотень камер – впевненість, чітка стратегія та місія представити світу український кутюр.
Про залаштунки Каннського кінофестивалю: реальну вартість такої поїздки, б’юті-спекуляції, суворі заборони на червоній доріжці та концепцію сміливого українського образу – у розмові з Катериною.
Катерино, поділіться враженнями від другого візиту на Каннський кінофестиваль. Якими були ваші відчуття цього року? Наскільки цей досвід відрізнявся від першого?
Цього року я відвідала Каннський кінофестиваль вдруге, і цей досвід суттєво відрізнявся від попереднього. Минулого разу я не дуже розуміла, як усе влаштовано, – усе було вперше і надзвичайно хвилююче. Направду, коли я тоді ступала на червону доріжку, у мене буквально трусилися ноги. Я переживала абсолютно через усе. Цьогоріч усе пройшло набагато спокійніше. Я вже чітко розуміла, як правильно стати, де зупинитися, в який бік дивитися та як позувати перед камерами. Єдине, що здивувало цього разу, – просто неймовірна кількість людей.
Якщо для більшості глядачів такі виходи на червону доріжку – це красива картинка, то для вас – потужний інструмент для особистого бренду. Поділіться, як працює такий нетворкінг, які можливості він дає у вашій роботі?
Я б сказала, що вихід на червону доріжку – це потужний інструмент перш за все для мене особисто, а не для підписників чи глядачів. Це момент внутрішнього тріумфу, можливість довести самій собі, що ти можеш бути на одному рівні зі світовими зірками. Це неймовірна гордість за те, що ти представляєш український бренд, який розміщений в твоєму просторі. Наші дизайнери виросли, вони суттєво вирізняються на загальному тлі: українські бренди роблять приголомшливий дизайн, ексклюзивний пошив та ідеальні лекала. І це особливо відчутно саме у порівнянні з вбранням інших гостей.
Відчуття були абсолютно фантастичні: з’їжджаються люди з різних куточків планети, а ти стоїш у сукні від українського дизайнера, і всі погляди та камери спрямовані на тебе. До мене часто підходили й запитували, звідки це вбрання. І йдеться не лише про доріжку – ми мали багато зйомок у Каннах, і перехожі постійно цікавилися образами. Одяг від українських дизайнерів сьогодні привертає увагу.
Канни – це красива, але дорога історія. Якщо говорити мовою цифр, з чого складається бюджет такої поїздки (акредитація/квитки, проживання, образ, робота команди)?
Канни загалом недешеве місто, а під час кінофестивалю ціни на те ж житло зростають мінімум утричі. Якщо ти не зірка і не запрошений гість, квиток доведеться купувати. Простий вхід у зал, без виходу на хідник, коштує від 200 до 500 євро – залежно від місця. Але якщо твоя мета – саме пройтися червоною доріжкою, готуйся викласти від 2000 євро. І тут є нюанс також: щоб туди потрапити, ти обов’язково маєш приїхати на спеціально акредитованому авто, яке підвозить тебе до червоної доріжки.
Безпека там максимальна: всіх перевіряють металошукачами, оглядають речі, а брати з собою телефони суворо заборонено. Оскільки вечірні сумочки крихітні, нам із дівчатами доводилося ховати смартфони куди лише можливо – дуже вже хотілося зафільмувати атмосферу всередині. Головне – розрахувати час. Останніми на доріжку виходять режисер та актори, після чого вона офіційно закривається. Позиція жорстка: запізнився через затори (а це часте явище в Каннах під час релізів) – все, всередину тебе більше ніхто не впустить.
Щодо образів та команди, то мова цифр така:
Сукня: моє вбрання коштувало 147 тисяч гривень. Це ексклюзивна кутюрна сукня від бренду TTSWTRS, відшита всього в кількох екземплярах. Вона справді варта кожної гривні.
Контент: зі мною з Луцька летіла дівчинка-контентмейкер, яка фіксувала кожен крок. Окремо платиш фотографам на самому хіднику – буквально за кілька знімків вони беруть від 200 до 500 євро.
Б’юті: макіяж та зачіска – це взагалі окрема історія. Цього року місцеві стилісти влаштували справжню спекуляцію на попиті, тому в середньому один образ обходився у 500 євро».
Розкажіть про концепцію цьогорічного аутфіту. Оскільки ви представляєте PERSONALITY, як обирали бренд і яку ідею ви хотіли транслювати своїм образом?
Цьогоріч мені хотілося вийти за рамки звичного стилю, створити щось екстравагантне, нетипове й ультрацікаве. І це абсолютно вдалося. На мені, як я вже казала, була сукня з кутюрної колекції бренду TTSWTRS. Це повністю ручна робота. Сама по собі вона доволі важка – важить три кілограми, але щойно її одягаєш, ця вага взагалі не відчувається. Зізнаюся, я дуже хвилювалася, чи пропустять мене в ній на доріжку. Річ у тім, що з минулого року в Каннах діє жорсткий дрес-код і чимало заборон. Наприклад, табу на зайву прозорість та оголеність тіла, сукні з довгими шлейфами, а також взуття з гострими деталями чи надто об’ємним декором із каміння. Проте все пройшло вдало.
Образ доповнювала ексклюзивна кругла сумка від бренду SHTOR, виготовлена вручну з натурального дерева й оздоблена китицею. Мені дуже хотілося продемонструвати, наскільки філігранно українці вміють створювати унікальні речі. Ця сумка – витвір мистецтва, вона ідеально гладка, хоча працювати з деревом у такій формі надзвичайно складно й часозатратно. Це був мій спосіб показати світові наш автентичний та водночас сучасний дизайн
Що відбувається за секунду до того, як ви ступаєте на доріжку? Чи є черги, як регулюють потоки гостей і скільки насправді часу є у людини, щоб позувати фотографам?
За секунду до виходу на червону доріжку я ще знімала відео свого образу. Жодного хвилювання не було – лише чітке розуміння, як правильно пройти, у яких трьох точках зупинитися та як відпрацювати на камеру. До речі, є важливий момент: за кілька хвилин до виходу ти обов’язково маєш списатися зі своїм фотографом, щоб він уже чекав на позиції. Акредитовані фотографи стоять по обидва боки доріжки. Це неймовірно красиве видовище: всі чоловіки в смокінгах, білосніжних сорочках та метеликах. Трішки далі, за спинами акредитованих фотографів, стоять особисті контентмейкери або фотографи, яких ти наймаєш індивідуально.
Щодо потоку гостей, то цього року на доріжку пускали дуже багато людей одночасно. Через це, на відміну від минулого року, зробити кадри на самоті було практично неможливо – жорсткого ліміту на кількість чомусь не дотримувалися. Проте часу для позування дали більше. Порядок на хіднику контролює охорона, що розміщена в три лінії. Якщо ти занадто довго затримуєшся на одній точці, вони підходять і дуже ввічливо, з посмішкою просять просуватися далі. Ти робиш кілька кроків, знову завмираєш перед камерами – і процедура повторюється: «Проходьте, будь ласка, далі». Усе це робиться делікатно й тихо. Однак правила щодо телефонів суворі і тут: за зйомку на смартфон звідти можуть просто вивести. Цьогоріч мені вдалося позувати дійсно довго, ніхто не підганяв так сильно, як минулого разу. Увесь цей процес – від першого кроку по хіднику і до входу в будівлю – займає орієнтовно 3-4 хвилини.
Одразу після цього гостей запрошують до зали на прем’єру. Там є три сектори: нижній, середній та верхній. Цього разу ми сиділи в середньому, який вважається найкращим для перегляду. Сама зала вражає архітектурою – я нічого подібного раніше не бачила. Ряди крісел розташовані під неймовірно крутим кутом, понад 30 градусів, тому коли стоїш посередині, дивитися вниз навіть трохи лячно.
Коли ти займаєш своє місце, на величезному екрані вже транслюють усе, що відбувається зовні. Весь зал спостерігає, як доріжкою йдуть режисер та акторський склад фільму. Це супроводжується шаленими оваціями і на вулиці, і всередині. Камери ведуть творчу команду аж до самих дверей, вони заходять у залу, ти бачиш їх так близько. Зала вибухає фінальними аплодисментами, світло гасне, і починається кіно.
Іnstagram katya_sheludko__
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
POWER OF PERSONALITY: Space mag. презентує обкладинки березня
Black&White: як гості Каннського кінофестивалю адаптувались до нового дрескоду
Хто стоїть за ідеальним макіяжем знаменитостей? Імена, що формують б’юті-естетику сьогодення
