Ми часто розповідаємо про користь певних складників у косметиці, але кожен, хто хоч раз намагався оновити свій б’юті-арсенал, знає це відчуття розчарування: новий засіб обіцяв ідеальну шкіру, а натомість – висипання, забиті пори та чергова баночка, що припадає пилом на полиці. Якщо ваша шкіра схильна до запалень і надмірного блиску, можливо, справа не в самому продукті, а в його комедогенних компонентах. Вони можуть бути навіть у засобах із чудовим складом і хорошими відгуками. Як розпізнати такі інгредієнти, уникнути неприємних сюрпризів та навчитися обирати косметику, яка працюватиме на вас, а не проти вас? Розбираємося разом.
Що таке комедогенність і чому це важливо?
Комедогенність – це здатність певних речовин закупорювати пори та сприяти утворенню комедонів (тих самих «чорних цяток» та підшкірних висипань). Уявіть свою шкіру як живий організм, що дихає та оновлюється. Коли пори забиваються, природний процес регенерації сповільнюється, а це створює ідеальне середовище для бактерій і запалень.
І ось тут найцікавіше: навіть якщо засіб має бездоганний склад і підходить багатьом, він може виявитися «бомбою сповільненої дії» саме для вас. Наприклад олія кокоса – улюблений інгредієнт натуральної косметики, водночас один із найбільш комедогенних. Те ж саме стосується деяких силіконів, восків і рослинних олій.
Чому деякі комедогенні компоненти працюють для одних і шкодять іншим?
Ви, напевно, зустрічали відгуки на косметику у стилі: «Цей крем ідеальний!» і «Жах, висипало після першого ж застосування!». Вся справа в типі шкіри та її реактивності. Жирна й комбінована шкіра, особливо схильна до акне, більш чутлива до таких інгредієнтів. Водночас суха або нормальна може чудово переносити їх, отримуючи додаткове живлення.
Ще один фактор – це концентрація. Наприклад масло какао у складі крему для обличчя може спровокувати висипання, але у складі засобу для тіла (де шкіра менш схильна до забиття пор) буде відмінним живильним компонентом.
Як уникнути пастки комедогенних інгредієнтів?
Перший крок – навчитися читати склад. Так, це не так просто, як здається. Деякі компоненти маскуються під іншими назвами: наприклад, ізопропілміристат або бутилстеарат можуть звучати безневинно, але насправді вони мають високий рівень комедогенності.
Другий крок – розуміти, що навіть позначка «non-comedogenic» не гарантує повної безпеки. Косметичні бренди не завжди проходять незалежні тести, а тому цей напис може бути більше маркетинговим ходом, ніж науково доведеним фактом.
Третій крок – експеримент, але контрольований. Якщо ваша шкіра схильна до висипань, не змінюйте одразу весь догляд. Додавайте новий засіб поступово, спостерігаючи за реакцією. Ідеально протестувати його на невеликій ділянці шкіри перед повноцінним використанням.
Які компоненти комедогенні?
Жирна шкіра більш схильна до комедонів, тому для неї більше компонентів є потенційно комедогенними. Замість чіткого поділу на комедогенні та некомедогенні речовини тепер використовують шкалу комедогенності від 0 до 5.
Олія кокоса – зірка натуральної косметики, що обіцяє м’якість і ніжність, але для власників жирної шкіри вона нерідко стає початком хаосу. Вона ніби ніжний шовк, що покриває шкіру та створює непроникну плівку, яка провокує забиття пор. Те саме стосується й олії какао, вона чудово працює у кремах для тіла, але на обличчі часто залишає не гладеньку, а проблемну шкіру.
А як щодо ланоліну (Lanolin, Acetylated Lanolin, Lanolin Oil)? Цей компонент, що походить від овечої вовни, часто додають у засоби для глибокого зволоження, і він справді рятує суху шкіру. Проте для комбінованої та схильної до висипань шкіри він може стати зайвим навантаженням, забиваючи пори й викликаючи підшкірні запалення.
Іноді проблеми приносить не лише натуральність, а й сучасні синтетичні компоненти. Наприклад, ізопропілміристат, його додають, щоб текстура засобу була легкою, шовковистою, але шкіра не завжди це оцінює, відповідаючи дрібними висипаннями. А силікони, які створюють той самий ідеальний «blur effect», що так добре виглядає на фото, можуть накопичувати забруднення, якщо засіб не змивати ретельно.
Ще один потенційний провокатор – штучні воски, які додають в декоративну косметику для стійкості та глянцевого фінішу. Вони працюють ідеально у помадах, але у щільних основах чи консилерах можуть стати пасткою для шкіри, не даючи їй «дихати».
Також радимо уникати ось ці компоненти, якщо у вас жирна та проблемна шкіра:
Масло зародків пшениці (Triticum Vulgare Germ Oil), Мінеральна олія (Mineral Oil), Масло авокадо (Persea Gratissima Oil), Мигдальне масло (Prunus Amygdalus Dulcis Oil), Ізопропілпальмітат (Isopropyl Palmitate), Мірістилмірістат (Myristyl Myristate), Олеїловий спирт (Oleyl alcohol), Меристил лактат (Myristyl lactate), Олеїнова кислота (Oleic Acid), Диметикон (Dimethicone, Sodium Lauryl Sulfate (SLS), Червоні пігменти D&C Red (3, 4, 6, 7, 9, 17, 19, 21, 27, 30), Карбомер (Carbomer), Тальк (Talc) тощо. Але варто пам’ятати, чим менша концентрація комедогенного компоненту – тим менш виражені його комедогенні властивості.
Чи варто панікувати через комедогенність?
Ні, але й нехтувати цією інформацією теж не варто. Комедогенні компоненти – не абсолютне зло, просто вони не підходять всім. Знання свого типу шкіри, уважність до складу й грамотний підхід до вибору косметики допоможуть вам знизити ризики небажаних реакцій і не перетворювати пошук ідеального засобу на гру в рулетку. А головне – не бійтеся експериментувати. Ваша шкіра потребує найкращого, і, можливо, наступна баночка, яку ви відкриєте, нарешті стане тією самою, що працює, адже все індивідуально.
