Все про нестачу заліза – від нутриціологині Наталії Тарапати.
«У тебе нестача заліза», «Тобі варто попити вітамінів», «Почуваюсь завжди втомленою, мабуть, феритин просідає», – це фрази, які час від часу виникають у багатьох жінок, однак не кожна присвячує достатньо часу цим проблемам і вважає, що все можна вилікувати чарівною пігулкою. Нутриціологиня Наталія Тарапата розповіла про те, яка роль заліза в організмі, чому важливо вміти правильно виявляти його дефіцит, як його відновлювати та інші нюанси.
Роль заліза
Завдяки своїм унікальним властивостям, залізо відіграє ключову роль у багатьох біологічних процесах, таких як: виробництво енергії, мітохондріальне здоров’я, транспорт кисню, нейротрансмісія, робота ферментних систем, імунні реакції, синтез важливих біомолекул та генна експресія. Саме з цієї причини тривалий дефіцитний стан заліза може призводити до численних метаболічних дефектів та серйозних системних наслідків. Найбільш чутливими до залізодефіциту є ті, хто перебуває у статусі інтенсивного зростання та змін – діти та вагітні жінки.
Зокрема, діти, які в період інтенсивного зростання не відновили статус заліза, можуть значно втратити в імунних, ендокринних та когнітивних функціях, та ризикують знизити ресурс тканин та органів, які мають високий попит на енергію – центральна нервова система, система кровотворення тощо.
Ризиком залізодефіциту є також підвищення вразливості до токсичності важких металів, які щільно оточують нас у сучасному світі: у питній воді, повітрі, тютюновому димі.
Залізодефіцитний стан корелює зі зниженням синаптичної ефективності, дефіцитом пам’яті, порушенням мієлізіації, дисрегуляцією метаболізму нейротрансміттерів, зменшенням когнітивного потенціалу, втратою рівня IQ, дисфункцією гіпокапму, порушенням функції кліпання тощо. Вказані ефекти були особливо помітні у дітей раннього віку.
Залізо у жіночому здоровʼї
Жінки репродуктивного віку регулярно втрачають залізо з менструацією, і мають тримати на контролі не лише свій рівень заліза, але і здоровий об’єм менструальних виділень. У разі, якщо характер менструацій змінюється, вони стають рясними, потрібно розуміти, що втрати заліза пропорційно зростають і зростає ймовірність гормонального дисбалансу, причини якого потрібно коригувати вчасно.
Знижений рівень заліза впливає і на іншу, важливу для жіночого організму сферу: гомеостаз кісткової маси, як наслідок, з часом призводить до порушення мікроархітектури кісток, втрати мінеральної щільності та ризиків остеопорозу та остеопенії.
Синтез колагену також залежить від достатнього статусу заліза, яке підтримує роботу метаболічних ферментів на шляху утворення колагенових структур.
Також залізо – це важливий елемент цитохрому Р-450, всі ключові для нас молекули, як-от статеві гормони, вітамін Д, проходять цей етап, тож їхній адекватний метаболізм залежить від достатності заліза.
Біомаркери статусу заліза
Сучасні аналітичні методи дозволяють виявити залізодефіцит на доволі ранніх стадіях. Показник феритину сироватки, який часто використовують як для оцінки дефіциту, так і надлишку заліза, не є достатнім маркером. Важливо усвідомлювати варіативність його норм залежно від статі, віку, а також той факт, що феритин є білком гострої фази запалення. Тож при його надмірному збільшенні варто виключити підвищення інших запальних маркерів, наприклад, С-реактивного білку.
Залежно від індивідуальних особливостей, лабораторна діагностика залізодефіциту охоплює показники клінічного аналізу крові, феритин, залізо сироватки, трансферин, трансферинові рецептори, загальну залізозв’язуючу здатність, співвідношення цинк-протопорфірину до геми та інші тести, зокрема й генетичні за потреби.
Стратегія відновлення рівня заліза
Важливо сфокусувати раціон на достатнє надходження та засвоєння заліза з продуктів харчування, починаючи з вагітності. Харчовими джерелами заліза є: тваринна печінка, яловичина та свинина, яйця, форель, молюски, сардини, тунець, лосось, тріска. Водночас потрібно подбати й про ефективність травних процесів, зокрема достатню кислотність шлункового рН. До речі, на це також можна впливати їжею. Збагачення раціону кислими продуктами, такими як ківі, лимон або вода з лимоном/лаймом, грейпфрут, яблучний оцет та кислі ягоди підвищуватимуть абсорбцію не лише заліза, але і білка.
Джерела вітаміну С з фруктів, ягід та овочів сприяють абсорбції заліза з дозозалежним ефектом. (Але пам’ятайте про нестійкість самого вітаміну С у харчових джерелах, який руйнується при нагріванні, приготуванні їжі або тривалому зберіганні).
Підходи до компенсації вмісту заліза саплементами вимагають розсудливого та уважного вивчення поточного стану, наявних біохімічних показників та симптомів, а також розуміння того факту, що виключення залізодефіцитної анемії не є сигналом до зупинки діагностичного пошуку та терапевтичних інтервенцій. Адже залізодефіцит і без анемії здатний призвести до відчутних дефектів роботи різних систем, якщо він не буде компенсований.
Але варто пам’ятати про те, що перевантаження залізом не менш небезпечне, ніж дефіцит цього елемента, і сприяє підвищенню вірулентності потенційних патогенів, пошкодженню клітинних мембран, здатне руйнувати ДНК та клітинні органелли, загострювати запалення, чинити токсичні ефекти на печінку. Так, для оцінки перевантаження залізом корисно додати перевірку печінкових трансаміназ.
Кожна рекомендація щодо саплементації препаратами заліза має бути зваженою та науково-обгрунтованою. Залізо – доволі тригерний елемент, його введення не завжди показано навіть при діагностованому дефіциті, а корекція статусу може відбуватись за допомогою роботи з іншими виявленими дефектами, які впливають і на статус заліза. Пам’ятайте про те, що залізо може підвищувати ступінь запалення та оксидативного стресу, викликати алергічні реакції та симптоми розладу шлунково-кишкового тракту.
Дотація заліза при підвищеному запальному фоні може бути як мінімум неефективною та, найімовірніше, заглибить запальний стан і зашкодить. Дотація заліза в при наявних інфекціях спричинить їхнє розростання. Наприклад, інфекція H.Pylory, яка сама по собі може бути причиною залізодефіциту, використовуватиме залізо, що надходить, для свого росту та проліферації. Всі подібні протипокази важливо комплексно враховувати до початку терапії, щоб уникнути потенційно токсичних ефектів заліза.
Також потрібно враховувати той факт, що монодефіцит одного-єдиного мікронутрієнта (того ж заліза) – рідкість. Зазвичай одночасно просідає цілий комплекс взаємопов’язаних нутрієнтів або процесів, гомеостаз яких важливо врахувати цілісно.
Стратегія відновлення рівня заліза для кожного унікальна. Тим не менш, до введення прямих дотацій заліза рекомендовано переконатись у здоровій функції шлунково-кишкового тракту, відсутності запалень у кишківнику, достатньому антиоксидантному статусі, відсутності інфекційних уражень та відсутності дефіциту кофакторів засвоєння заліза, в тому числі у достатності пулу амінокислот.
Instagram tarapatanataliia
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Не лише вітамін D. Лікар Катерина Толстікова – про головні саплементи на зиму
Без антибіотиків і чаю з малиною? 7 міфів про грип, які треба забути
Закриваємо дефіцити: як обрати магній, аби він справді допомагав?
Секрети CBD: що це таке і чи справді добавки з канабідіолом працюють?
