Інтервальне голодування має тривалу історію, спеціально цей тип харчування ніхто не придумував. Але не всі можуть дати чітке визначення цьому терміну і сприймають такий метод харчування як панацею для схуднення.
Що ж таке інтервальне голодування і чим воно корисне? Відповідь на це питання дізнаємося від сертифікованої луцької нутриціологині, авторки книги Food Secrets, ведучої ТВ-передач про правильне харчування, дієтологині модельної агенції MZM Models Наталії Тарапати.
ЩО ТАКЕ ІНТЕРВАЛЬНЕ ГОЛОДУВАННЯ?
Інтервальне голодування (ІГ або фастинг) – ефективна дієтологічна стратегія, яка за умови грамотного використання та адекватного індивідуального підходу може допомогти із зниженням ваги, зокрема з покращенням якості життя загалом.
Режим харчової паузи надає бонуси для здоров’я: зниження рівня гормону інсуліну, оздоровлення підшлункової залози, підвищення когнітивних функцій, загальний анті-ейдж ефект (адже у період ІГ всі системи стали на паузу у той час, коли клітинне сміття не просто утилізується, а використовується замість палива).
Власне тривалість харчового вікна (періоду, дозволеного для прийомів їжі) чітко фіксується у заданому інтервалі. Так, періоди харчового вікна чергуються з періодами фастингу за режимом наприклад 12/12 або за класичним варіантом 16/8, де 8 годин відводиться під харчове вікно, а 16 – під фастинг.
Але перш, ніж застосовувати цей популярний інструмент, варто розібратися з принципом його дії, із своїм поточним раціоном та із станом власного організму. Багато людей покладають на ІГ надмірні очікування, не розібравшись з протипоказами, не відрегулювавши свій базовий раціон та режим, що є фундаментом всіх здорових процесів в організмі.
Отже, розберемо міфи інтервального голодування.
МІФ 1: ІГ – це дієта.
Будь-яка дієта передбачає певні обмеження у складі раціону. Під час ІГ обмежень у раціоні бути не повинно. Під час застосування ІГ не зменшуються ні об’єм, ні калораж їжі. Навпаки, варто подбати про те, щоб упродовж харчового інтервалу організм отримав та закрив всі свої добові норми нутрієнтів. Натомість раціон має бути збалансованим та максимально різноманітним. Отже, ІГ – це не дієта, а режим харчування.
МІФ 2: ІГ – це універсальна панацея для втрати ваги.
Насправді ж, неграмотне застосування ІГ та відсутність персоніфікованого підходу може збільшити в організмі дефіцити, які вже існують, погіршити стан щитовидної залози, роботу органів ШКТ, призвести до харчових зривів, порушення харчової поведінки та, як наслідок, призвести до набору ваги. Якщо режим харчування до впровадження ІГ був хаотичний, а сам раціон незбалансований, також варто застосувати поетапну стратегію переходу до нового режиму.
МІФ 3: ІГ підходить всім.
Для застосування ІГ існують певні протипокази, як то лептинорезистентність, втома наднирників (adrenal fatigue), видалений жовчний міхур, хвороба Жильбера та деякі захворювання ШКТ.
Отже, варто практикувати винятково індивідуальний підхід з усіма дієтологічними практиками, зокрема, і з ІГ.
