Navro – один із найпопулярніших брендів не лише в Україні, а й за її межами. Продукція бренду була настільки популярною тому, що товари відрізнялись унікальністю, оригінальністю і високою якістю. Досліджуємо разом історію бренду та розповідаємо про нову творчу главу у житті Ольги Навроцької.
ТВОРЧИЙ МЕТАМОРФОЗ
Navro був заснований талановитою дизайнеркою Ольгою Навроцькою у 2007 році. Ця жінка – майстриня дизайнерської справи. Вона встигла попрацювати над створенням образів для багатьох популярних представників естради України та Росії. Неодноразово її вшановували преміями за її колекції. Серед них можна виділити такі нагороди: «Ікона стилю» і «Кращий стиліст».
Робота Ольги Навроцької над створенням свого бренду почалася з маленького, але власного ательє. Тут приймали тільки приватні замовлення з пошиття одягу. Найбільше серед клієнтів було зірок шоу-бізнесу. Дизайнерка стилізувала кліпи, фотосесії, виступи зірок. Так Ольга працювала протягом 10 років, після чого просто втомилася від такої роботи. Їй хотілося, щоб пошиті нею речі продавали без її участі. Тоді в Ольги й з’явилася ідея про створення свого власного бренду.
УНІКАЛЬНІ ПРИНТИ
З початку дизайнерські колекції стали популярними та впізнаваними завдяки унікальним принтам, які поставали на якісних тканинах. Вони – та деталь, яка дозволяє донести ідею колекції до публіки. Як розповідала Ольга в одному з інтерв’ю, принти спершу створюють спеціально запрошені художники. Потім помічниця Ольги вносила додаткові корективи. Після цього малюнки переходили в руки самої Ольги, яка розподіляє їх на одязі з колекції та ще раз опрацьовує всі деталі дизайну в спеціальній програмі. Весь цей процес вимагає чимало коштів і часу, але воно того варте. Всупереч труднощам, що виникають у створенні принтів, вони – той елемент, за допомогою якого одяг від Navro вигідно вирізняється з-поміж решти.
Особливим принтом у брендових колекціях є зображення єдинорогів. Вони були присутні в оформленні найперших колекцій і потім їх використовували у декоруванні практично для кожної лінійки.
Головними елементами всіх колекцій є сукні та джинсові речі. Всі моделі суконь дуже жіночні, що підкреслюють красу жіночої фігури. Лінія джинсового одягу з’явилася відносно недавно, але моделі відразу сподобались прихильникам бренду.
НОВА ГЛАВА
У травні українська дизайнерка та письменниця Ольга Навроцька заявила про закриття бренду одягу NAVRO на особистій фейсбук-сторінці. «Сьогодні, майже через рік після прийнятого рішення, я остаточно закриваю главу під назвою NAVRO. Ліквідую склад, залишаючи на згадку ті чудові, складні і яскраві роки гарних суконь, єдинорогів і квітів, показів і шоу-румів, кліпів і концертних костюмів. Це було круто, це було від душі, але тепер мої душа і серце ведуть мене іншим шляхом, який тільки почався», – зазначила Ольга Навроцька.
Допис про закриття бренду на сторінці Ольги Навроцької
«Майже двадцять років я жила у режимі виснаження. Я жила своєю справою, яка приносила мені радість і задоволення. Я навіть примудрялася поєднувати її з режисурою, фотографією і ще купою всіляких інших творчих активностей. Але в певний момент я зрозуміла, що відчуваю себе білкою в колесі відповідальності, дедлайнів, зарплат, міжнародних поставок… Я перестала ставитися до своєї справи, як до творчості, тому що вона стала бізнесом. Тоді я усвідомила, що вбиваю свою творчу дитину день у день. Але довго не могла це прийняти і вигоріла. І ось коли я вже догоріла, коли Всесвіт почав ставити мені підніжки і недвозначно натякати: все – ти вичерпана, – я прийняла рішення закрити цю главу», – поділилася Ольга у розмові з INSIDER.
У 2020 році знаменита дизайнерка заявила про себе у ролі письменниці, виставивши в мережі на продаж свою аудіо книгу «Свинокролик, або В пошуках золотої Русалоньки». Вже у 2021 році Ольга Навроцька випустила книгу «Життя після смерті Маші звичайної».
ПРО КНИГУ
Письменниця в одному з інтерв’ю розповідала, що написала головну і практично всю версію книги «Життя після смерті Маші звичайної» написала у свої 24 роки і вирішила, що хоче створити до неї ілюстрації. Натомість ілюстрацій до книги, Ольга малювала ескізи одягу. Вони потрапили до Ірини Білик і так все почалося. Але вихід у світ книги після стількох років – це хороший знак.
«До того, як злетіти ракетою, я встигла закінчити тільки цю повість і пару оповідань. Я розміщувала їх на самвидавних сайтах, давала читати друзям і повість тоді вже любили. Одне з моїх оповідань увійшло до збірки молодих авторів «Північне сяйво», виданої в Пітері.
За ці роки я видавала її маленькими тиражами і роздавала друзям. У багатьох ці книги збереглися. Але коли, пару років тому, я її перечитала, я зрозуміла, що вона реально варта більшого. Я внесла деякі правки, розширила і дописала частину від імені другого героя. Але найголовніше: понад 20 років тому я якимось чином відобразила те, що дізналася тільки через роки великої кількості інформації і досвіду. А тоді я просто фантазувала. І це найцінніше для мене в ній», – розповідає письменниця.