Наприкінці жовтня українські ЗМІ «облетіла» новина про те, що луцька блогерка Валерія Чернецька виходить заміж за фіналіста шоу «Холостячка» – Романа Свечкоренка. Ми вирішили поспілкуватися з Лєрою про цю подію та подальші плани пари. Читайте ексклюзивне інтерв’ю з Валерією Чернецькою на сторінках Space mag.
Як психологічно почувалися у день освідчення і коли зрозуміли, що ось вона – мить істини?
Дякую! Насправді це був найбільш стресовий момент в житті, правда. За легендою Роми, наш друг запросив нас у театр, тому я взагалі не здогадувалась про те, що буде пропозиція. По-перше, приїхавши до театру, один з друзів побачив, що всі зібрались та вирішив пожартувати, сказавши: «Ну що, Рома буде сьогодні робити пропозицію Лєрі?». Тоді мені вже стало трішки страшно, але я все одно була впевнена, що це невдалий жарт. Він, до речі, нічого не знав. По-друге, Рома дуже хотів, щоб я зняла свою куртку в театрі, що теж було досить дивно і підозріло. По-третє, зібрались майже всі друзі, що взагалі нереально та ніколи такого не було, напевно. Вже коли ми сіли в залі, я почала так нервувати, що у мене почалась панічна атака. Рома намагався мене заспокоїти, але було вже пізно. Також час від часу жартували стосовно пропозиції, що ще більше вводило мене в той панічний стан. Я плакала і в один з моментів повернулась до Роми й сказала, що якщо він планує зараз це зробити, то не потрібно, бо мені страшно… Після цього Рома обійняв мене, сказав що любить і що йому треба вийти. Ось тут в мене почали труситися коліна, руки і я опинилась ніби в іншій реальності. Панічні атаки – ще та страшна штука, хто живе з цим, той зрозуміє. Загалом це було казково. Я однозначно запам’ятаю це на все життя!
Чи почали ви підготовку до весілля/святкування? Знаєте майбутню концепцію вашого спільного свята?
Взагалі не починали підготовку, бо весілля буде ще не скоро. Ми тільки розмовляємо про те, яким хочемо бачити це свято. В ідеалі – у мирний час, але якщо війна затягнеться на роки, то будемо планувати на літо прийдешнього року. Щодо концепції свята, ми б хотіли, щоб дійство відбувалось на природі, зокрема в горах. Ми не плануємо масштабного святкування, тому будуть тільки найрідніші нам люди.
Яким ви опишете Романа? Які риси у ному любите найбільше?
Найбільше за все я люблю його почуття гумору. Ніколи б не подумала, що це настільки важливо у стосунках. Завдяки цій рисі він не тільки є моєю коханю людиною, а й найкращим другом, з яким ми постійно жартуємо. Обожнюю його уважність. Він фіксує кожну мою емоцію і навіть без слів розуміє чи то я зла, чи засмутилась. Він дуже ніжний, добрий та комунікабельний, що мене одразу зачепило в ньому, бо я була повною протилежністю в цьому плані. З часом Рома мене багато чому навчив і допоміг розкритись в плані комунікації з іншими людьми. Декілька років тому я настільки панічно боялась людей, що замовити їжу чи записатись кудись телефоном було для мене величезним стресом. Зараз це звучить, як маячня, а тоді і справді важко було морально.
Розкажіть про спільний веселий спогад, який трапився з вами за останній час.
Їх насправді дуже багато, але перший, що спав на думку – в день пропозиції я «спалила» букет. Взагалі у моменті ситуація була страшна для мене і ще неочікуваніша для Роми, але оскільки час вже минув, ми згадуємо її і разом сміємось. У той же день ми смачно поснідали і пішли гуляти, знайшли смішну осінню локацію і вирішили зробити там фото. Рома мене сфотографував, після чого я підійшла глянути, які ж там вийшли фото. Гортала собі й випадково побачила світлину букета. Трішки була шокована, бо декілька днів до того він мені подарував букет і першою думкою було: «Можливо в нього є інша?». Знаю, зараз це досить смішно звучить, але що поробиш, дівчата такі дівчата. Він помітив, що я засмутилась і сказав мені, що я завжди псую сюрпризи, а я ж то не вірю йому. Так-сяк все ж йому вдалось викрутитись, він сказав що хотів подарувати букет нашому другу на день народження, який був наступного дня, і додав, що тепер доведеться і мені дарувати, з чого ми посміялись і я заспокоїлась. Ми поговорили, я попросила вибачення, а вже за декілька годин він зробив мені пропозицію і подарував той самий букет. Ось така абсурдна ситуація вийшла.
Поговорімо про блог. Коли прийшла ідея його створення і що надихнуло розпочати цей шлях?
Коли мені було 16, я любила фотографуватись і знімати відео. Так воно і почалось, але тоді це блогом було важко назвати. Я просто була дуже активним юзером Instagram. Ось так і набрала свої перші 50 тисяч підписників, без особливих зусиль. У 19 років зустріла Рому і він мене вже надихнув транслювати своє життя, а не тільки гарну картинку. Згодом він також допоміг мені розкрутити сторінку, підказував, що краще публікувати, як вести сторіс.
Як часто ви зіштовхуєтесь з хейтом і неприйняттям? Як думаєте, чому?
Я б не сказала, що часто, або ж я просто не звертаю увагу на будь-який хейт. Вважаю, що негатив пишуть люди, які заздрять, в яких думка відрізняється від моєї і ті, що просто нещасні. Саме через ці три пункти я вже давно припинила реагувати на хейт. У цьому просто немає сенсу.
Пам’ятаєте свою першу комерційну співпрацю? Наскільки ви прискіпливі у тому кого чи що рекламувати? Маєте табу у цьому аспекті?
Так, пам’ятаю! Це було ще до того, коли Рома мені пояснив, як це все працює. Це важко назвати першою комерційною співпрацею, але за одну футболку, яка коштувала 500 грн, я зробила 10 сторіс та 1 пост, що ну дуже нечесно, якщо ви розумієте про що я. Зараз, звичайно ж, ніколи так не зроблю, бо це просто знецінює мої старання і мій вклад у блог.
Для мене важливо, щоб продукт був якісним та цікавим для моєї авдиторії. Я не буду рекламувати якийсь нецікавий обліковий запис чи річ, яка взагалі не «в’яжеться» з моєї цільовою авдиторією. Табу в мене немає, головне, щоб була гарна сторінка, яку я буду рекламувати, перевірений акаунт та цікавий/потрібний продукт.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на вашу діяльність?
Воно зупинило мою діяльність на декілька місяців і я дуже повільно її відновлювала, бо люди ще не були готові до «спокійного життя». Та й мені було важко його показувати навіть через 3-4 місяці після повномасштабного вторгнення. Звичайно, згодом люди стали розуміти, що потрібно далі жити і розвиватись, як би там важко не було. З часом все почало відновлюватись і зараз, на щастя чи на жаль, війна ніяк не впливає на мій блог.
Чим ви займаєтесь зараз і які плани на майбутнє?
Я продовжую вести свій блог та розвивати його. Попри ситуацію в країні, людям потрібно бачити спокійне буденне життя, що я і транслюю. У найближчому майбутньому ми з Ромою хочемо відкрити наш заклад та вже працюємо над цим. Плануємо відкриття онлайн-магазину з дуже цікавим товаром. Поки не хочу детально розповідати, але планів і цілей насправді дуже багато. Головне – кожного дня робити щось, щоб наближатись до наших цілей все швидше!
Instagram: @chernetskav
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
«Вас продає контент»: інтерв’ю з блогеркою та фріланс-моделлю Єлизаветою Демчук
Street Style Hunter: як блог streetstyle-фотографки підкорює серця стильних львів’ян
