«Ми живемо нашою справою. Для нашої сім’ї це не робота з 8 ранку до 6 вечора. Це наш спосіб життя. Просто для заробітку ми б цього ніколи не робили», – розповідає із палаючими щирістю очима донька засновника бренду та модельєрка Ікос Іванна Ковальчук.
Луцький бренд взуття Ікос виріс з маленької майстерні й одного майстра до повноцінного комп’ютеризованого виробництва з понад сотнею працівників. На це знадобилось понад 20 років. Тепер фабрика, що у Струмівці, буквально за два кроки від міста, – це один з топових виробників взуття в Україні. Тут створюють власні моделі та не використовують жодного шматочка шкірозамінника.
Про першу пару взуття пані Іванни, про життя в майстерні та виробничий процес, про презентацію нової колекції, безмежну любов до лоферів та новий кед – читайте в ексклюзивному інтерв’ю для Space mag.
ПАМ'ЯТАЄТЕ СВОЮ ПЕРШУ ПАРУ ВЗУТТЯ? ЯКОЮ ВОНА БУЛА І ДЛЯ КОГО?
«Після приїзду з навчання з Італії я хотіла побудувати усе-усе, що мене там навчили. Так з’явились моделі 001, 002. Це були класичні дербі та дезерти.
Але для себе я виокремлюю пару взуття, яку створила на татове 50-ти річчя. Мені хотілося зробити пару, яку б він не чекав і якої б не було в колекціях Ікос. Я довго думала і вирішила побудувати для нього цільнокрійні оксфорди з одного шматочка шкіри. Зараз такі оксфорди для нас звична річ, а тоді це було дійсно викликом. Я підіймала свої архіви і згадувала, як ми робили це на навчанні. Тато був дуже втішений таким подарунком. Тому так, це пара з історією».
ЯК НЕВЕЛИЧКА МАЙСТЕРНЯ ПЕРЕТВОРИЛАСЬ НА КОМП'ЮТЕРИЗОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО?
«Перетворення майстерні на комп’ютеризоване виробництво – це щоденна праця моїх батьків та усієї сім’ї Ікос. Мама з татом познайомились на взуттєвій фабриці. Згодом тато звідти звільнився, бо вирішив робити взуття сам і навчив шити взуття маму. Ось так з’явилась взуттєва сім’я Ікос. Далі до батьків долучались інші люди. Майже усі вони досі працюють разом із нами. Це було виробництво взуття у вагончику на Московській. Потім багато років взуття створювали у майстерні біля дому.
Це окремий етап з життя моїх батьків. У той час я ходила до школи. Пам’ятаю, що ми певний час навіть жили в майстерні на другому поверсі, поки будувався дім. Це місце, де взуття і створювали, і продавали. Увесь час приходили люди, які купували взуття прямо з майстерні. Зараз ми часто згадуємо цей час. Наші двері завжди були відчиненими. Ця відкритість залишилась з нами і сьогодні. Розумію, що основні цінності Ікос зародились саме тоді.
Я приходила зі школи, кидала рюкзак, йшла на другий поверх, де шила взуття мама і декілька інших швачок. Сідала там, розповідала, що трапилось зі мною в школі та обрізала нитки».
ВІД ЕСКІЗУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ
«Мені подобається порівнювати процес виробництва взуття з ланцюжком. Міцність кожної ланки нашого ланцюжка дуже залежить від попередньої ланки. Візьмемо, наприклад, пару класичних брогів. Ми лише недавно порахували, що їхнє створення – це 70 виробничих операцій. Одна з них – крій деталей. Але перед тим, як розкрійний комплекс буде кроїти деталі, розкрійник міряє площу шкіри, робить розкладку, шукає пороки тощо. Розумієте? Тобто, якість виконання кожного наступного процесу залежить від попереднього і від ставлення людини, яка за розкрійним чи затяжним комплексом відповідає за певну операцію. Так можна розповідати абсолютно про кожен процес, бо кожен важливий».
ЯКЕ ВЗУТТЯ ПОВИННО БУТИ В ГАРДЕРОБІ КОЖНОЇ ЖІНКИ?
«Лофери. Бо я просто люблю лофери (сміється). Лофери – це про мою любов до цієї конструкції, позаяк вона для мене максимально універсальна. Це не ugly sneakers, які про одне, і не човники на підборах, які про зовсім інше. Це класична конструкція, яку легко стилізувати на щодень. Тому якщо потрібно було б обрати одну пару взуття на всі випадки життя, то я за лофери».
«ЯК МОЖНА РОБИТИ ЧОЛОВІЧЕ І НЕ РОБИТИ ЖІНОЧЕ?»
«Питання про те, коли буде жіноче взуття, ставили нам давно, іноді навіть з докором: «Чому досі немає жіночого?» Річ у тім, що у нас максимально комп’ютеризоване обладнання. І для того, щоб робити жіноче взуття на якісному рівні з чоловічим, потрібно подвоїти декілька одиниць обладнання. А робити це абияк ми не хотіли.
Крім цього, нам подобалось і досі подобається створювати європейські класичні конструкції для чоловіків. Щосезону робити нові челсі на різних базах і шукати для цього нові матеріали. Словом, в чоловічому взутті завжди було і є багато цікавої роботи. А далі з нами трапився карантин. У нас з’явився час, щоб обдумати, що Ікос може дати жінкам. І в той карантинний час ми змогли дати жінкам лофери, монки, челсі. Тобто, ті класичні конструкції, які ми завжди створювали для чоловіків, – тепер з’явились і для жінок».
ДИЗАЙНОМ ЯКИХ ТРЬОХ МОДЕЛЕЙ ВЗУТТЯ ІКОС ВИ ПИШАЄТЕСЬ НАЙБІЛЬШЕ ?
- Це перші жіночі лофери у білому кольорі. До них у мене дуже трепетне і сентиментальне ставлення. Я носила їх всю весну та літо. Коли розповідаю про них, то згадую один момент, як показала перші жіночі моделі подрузі та стилісту Каті Гембі. Вона виділила саме їх і декілька разів наголосила на тому, які вони круті. Сумнівів відразу стало менше. Тоді стало легше показувати їх на виставці чи в нашому просторі. В таких перших кроках дуже важлива підтримка.
- Це модель, про яку розповідала раніше, – цільнокрійні оксфорди. Тут швидше не про дизайн, а про конструкторську роботу. Вона вийшла з першого разу. Для мене також показником є те, що вже протягом трьох років відшиваємо це взуття. Ця модель – це про можливість дати українським чоловікам цільнокрійні оксфорди та інші європейські класичні конструкції не за 300 євро, а за 1 600 гривень. Сьогодні це є і нашим завданням, і нашим викликом.
- Кед, який ми створили разом з дизайнером Мар’яном Івасиком. Цей кед має свою історію, його процес створення був особливим для нас. Це новий кед.
ПРО ПРЕЗЕНТАЦІЮ НОВОЇ КОЛЕКЦІЇ
(17 квітня у просторі взуття та кави відбулась презентація нової колекції, – ред.)
«Ми давно хотіли зробити щось цікаве. Першочергово ми хотіли презентувати нашу першу жіночу колекцію. Там просилася презентація. Але карантин, обмеження, ми двічі закривались і не могли зробити її через пандемію. Потім ми хотіли зробити це на річницю нашого простору (у листопаді, – ред.), але та сама історія – нас закрили.
Ця ідея не покидала нас. По-перше, ми по-справжньому засумували за друзями Ікос. У друзів зазвичай запитують: «Як справи?», «Що нового?» Ось і ми хотіли і запитати, і розповісти, що нового з нами відбулось. По-друге, для нас було недостатньо просто поставити кед на поличку. Хотілося розповісти, що ми створювали цей кед онлайн разом із Мар’яном. І ми зробили.
Організацію презентації готували разом із дівчатами з FeelGood – Юлею та Танею. Тиждень підготовки з ними – це справжнє маленьке життя. Щоб краще відчути та зрозуміти нас, дівчата навіть приїжджали на виробництво. Вони вже частинка нашої взуттєвої сім’ї.
Ми знали, що працюємо з професіоналами, але були й сюрпризи. Звичайно, приємні. Рівень підготовки Олі Шипелик вражає (студія ARTICHOKE декорувала подію – ред.). Я знала, що все буде супер, але не мала кінцевої картинки, який вигляд матиме простір під час презентації. І ось вночі перед презентацією дівчата починають привозити в наш простір каміння. Не камінчики, а величезні брили та купу землі (сміється). І тоді ж почали пересаджувати рослини у стаканчики для кави Ікос. Ця історія, до речі, про випадковість. Дівчатам елементарно не вистачило стаканчиків, тому довелось садити в наші кавові (посміхається).
У ніч перед презентацією ми залишили простір таким красивим, що я просто не могла спати. Це дуже яскраві спогади, які залишаться зі мною.
Ми бачимо взуття на виробництві в одному ракурсі: в руках швачки або на конвеєрі. У магазині ми бачимо його на поличках. А тут у цих композиціях ми побачили ніби інше взуття, воно зовсім по-іншому заграло у цих камінчиках, листочках і композиціях.
«Найбільшим натхненням було бачити стільки щасливих людей. На презентації я ловила посмішки, помічала радісні очі, які горіли. Я бачила, що люди у нашому просторі щасливі, їм добре, їм цікаво. Це те, для чого ми, власне, зібралися».
Фотограф: Варвара Шевчук
Фотограф: Варвара Шевчук
ПРО ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
«Вони є, але іноді про них потрібно помовчати. Всі ми розуміємо, що все дуже стрімко змінюється. Я собі можу планувати одне, але все може вийти по-іншому. Розвиватися – це найголовніше».
КОЛИ МОЖНА БУДЕ ПОБАЧИТИ ВАШІ ПРОСТОРИ В ІНШИХ МІСТАХ УКРАЇНИ?
«Ми цього дуже хочемо. Коли відправляємо пару онлайн, люди часто запитують: «Ну коли вже я зможу приміряти взуття не на Новій пошті, а у вашому просторі біля дзеркала?» Це нас дуже мотивує».
«КЕД, ЯКИЙ СТВОРИЛИ В ТЕЛЕГРАМІ»
«Мар’ян Івасик – бренд-дизайнер. Все почалося з того, що він займався ребрендингом Ікос і я просто запитала, чи не хотів би він задизайнити кед. Мар`ян погодився. І почалась історія про новий кед. Точніше про сім’ю кедів, яка містить кед А та кед Б.
Брат Мар’яна змонтував для нас відео, яке ми показували на презентації. Відео створене повністю з матеріалів наших переписок в Телеграмі.
«Мар’ян надсилає скетч, я будую, він виправляє, робимо макет, вносимо зміни. І все це в переписці. Наш кед – універсальний. В чотирьох кольорових комбінаціях він доступний для чоловіків та жінок від 36 до 45 розміру. Вже пізніше ми пропрацювали декілька додаткових кольорових комбінацій окремо для чоловіків і жінок. Так у нас вийшла сім’я кедів.
Мені дуже подобається момент, що для нових кедів вдалось використати підошву локального виробництва. «Львів-пласт» відгукнувся і зробив для нас саме ту крепову підошву, яка нам була потрібна. У нас до цього були кеди й вони є дотепер. А ми жартуємо, що це новий кед. Тому що він і створювався по-новому, і відчуття від нього теж якісь нові. Процес насправді видався дуже цікавим.
Дуже тішуся, коли зустрічаю людей в нових кедах. Відчуття, ніби кед подорослішав і пішов у життя (сміється). Бо ми ж, направду, ставилися до цього проєкту, як до дитини».
ПРО ІНШІ КОЛАБОРАЦІЇ
«Всьому свій час. Ми з Мар’яном якось відразу знайшли той конект. Жартували, що, якби нам не було комфортно разом працювати, то закинули б кед через тиждень. Але ж ні, допрацювали і маємо крутий результат. Ми зійшлись цінностями, поглядами. Він зрозумів, що ми хочемо, а ми створили і реалізували його ідеї. А наступні колаборації можливі тільки завдяки такому зв’язку».
БЛІЦ
ЯКБИ НЕ ВЗУТТЯ І НЕ ІКОС, ТО…
Мені часто кажуть, що я вмію «тепло» подавати інформацію. Мабуть, могла б бути викладачем. А поки розповідаю про наші лофери та кеди.
ІКОС НІКОЛИ НЕ…
Ніколи не створював взуття зі шкірозамінника чи зі штучних матеріалів.
КАВА ЧИ НОВА ПАРА ВЗУТТЯ?
Нова пара взуття.
ЛОФЕРИ ЧИ ОКСФОРДИ?
Звісно, лофери.
УКРАЇНСЬКІ ЧИ ІТАЛІЙСЬКІ МАТЕРІАЛИ?
Тут немає однозначної відповіді, тому що використовуємо їх «на рівних». Ми їздимо на виставки, шукаємо італійські матеріали. Водночас працюємо з просто прекрасними українськими фабриками, які створюють підошву, в яких і обладнання, і виробництво абсолютно не поступається італійським. Якби ви побачили виробництво підошви у Львові чи в Одесі, ви б точно були вражені від об’ємів, масштабу і душі, яка вкладена в усі процеси.
КОЛИ ЧЕКАТИ НА ЛІТНЮ КОЛЕКЦІЮ ВІД ІКОС?
Так, вже зовсім скоро ми завеземо у простір 3 літні моделі: шльопанці й дві пари босоніжок. Слідкуйте за оновленнями.
