Синдром рятівника: бажання допомагати, коли цього не просять

Чи буває так, що ви готові бігти на допомогу, як тільки вас про це попросили, а частіше допомагаєте навіть не дочекавшись цього прохання ? А чи часто вам у житті трапляються люди, яким ви зобов’язані допомогти в тих чи інших складних обставинах? Інколи здається, що «ніхто крім вас» і допомогти ваш обов’язок? Постійна експертка Space mag, психологиня Олена Будько розповіла про те, що таке синдром рятівника, чому він виникає, його ознаки, а також способи вийти з ролі рятівника.

Синдром рятівника

Це психологічний стан, коли людина відчуває внутрішню потребу та непереборне бажання допомагати іншим. Зазвичай часто в шкоду собі. Така поведінка може проявлятись як в особистих та дружніх стосунках, так і на роботі або ж з малознайомими людьми.

Рятівник бере відповідальність за вирішення ситуацій та влаштування життя інших навіть тоді, коли його про це не просять або не хочуть цієї допомоги. Адже він розуміє і знає, як краще вчинити.

Людина з синдромом рятівника зазвичай несвідомо шукає тих, хто має труднощі, аби задовольнити цю внутрішню потребу.

Основні ознаки синдрому рятівника:
  • ви боїтесь відмовити або сказати «ні» через страх втратити спілкування або ж зіпсувати стосунки;
  • ви «приваблюєте» людей з проблемами;
  • вам складно делегувати завдання, адже ви вважаєте, що ніхто крім вас не зробить краще;
  • ви відкладаєте власні плани та бажання на потім, бо в моменті допомога іншим набагато важливіша;
  • очікуєте схвалення або подяку за вашу допомогу;
  • ви відчуваєте почуття провини або тривоги, якщо не допомогли;
  • часто контролюєте та вирішуєте проблеми інших під виглядом «турботи»;
  • ваші стосунки з іншими нерідко стають «односторонніми», де з’являється відчуття, що ви лише віддаєте.

Синдром рятівника не є медичним діагнозом, але провокує негативні наслідки у житті людини. Насамперед цей стан – це прямий шлях у співзалежні стосунки: спочатку людина обирає «жертву», а потім жертвою стає сама.

Також цей синдром призводить до емоційного вигорання та може сприяти розвитку тривожно-депресивних розладів. А ігнорування власних потреб заради інших призводить до агресії та аутодеструктивної поведінки.

Як вийти з ролі рятівника:
  1. Усвідомте різницю між «рятувати» та «підтримувати». Зосередження на власних бажаннях не означає, що ви від когось відмовляєтесь, та не робить вас егоїстом. Навпаки, ви даєте можливість людині допомогти собі, взяти відповідальність за власне життя, змінюватись та розвиватись крізь власний досвід.
  2. Практикуйте лишатись наодинці з собою та чути свої думки, страхи, мрії та бажання.
  3. Навчіться говорити «ні» та вибудовувати особисті кордони. Не бійтесь, що від вас відвернуться. Люди, які щиро вас цінують, будуть поруч, навіть якщо ви не будете вирішувати їхні проблеми.
  4. Розвивайте навичку стресостійкості та ефективної комунікації. Це допоможе вам налагоджувати здорові та довготривалі відносини.

Справжня допомога починається з допомоги собі, справжня турбота починається з турботи про себе. Бо тільки тоді є змога та ресурс підтримувати близьких  та цінних нам людей.

І пам’ятайте, ваша головна мета – не рятувати світ, а прожити власне щасливе та гармонійне життя.

Instagram olena.budko

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Не просто говорити «ні». Психологиня Олена Будько – про здорові межі й особисті кордони

Про вплив соцмереж, життя в режимі «онлайн» і ментальне здоров’я у цифрову еру – розповідає психологиня Олена Будько

Як розуміти зміни власної психіки та жити в умовах довгострокової війни – відповідає психологиня Олена Будько

Як підтримувати стосунки на відстані у складні часи – радить психологиня Олена Будько

ПОПУЛЯРНЕ
ПОПУЛЯРНІ МАТЕРІАЛИ
JUNA_catalog_9
g9613
IMG_1116
IMG_8701111
IMG_8128111
a8ffd8e6221049d8722ba1a49a4f9ae5
dfcbf9753438c1abbe22e99111
Форум в2
photo_2025-09-11_11-21-10111111
ELENAREVA Campaign FW25_26 5