Чи помічали ви, що шопінг іноді відчувається як терапія? Коли немає настрою або день не вдався – ми шукаємо розраду у покупках, переконуючи себе, що давно хотіли цю річ. Але часто такі придбання – не про реальну потребу, а про бажання отримати швидкий сплеск дофаміну. І розчарування настає тоді, коли цей ефект минає, адже потреба була не в самій речі, а у процесі покупки. Про феномен дофамінового шопінгу та тонку межу між задоволенням і залежністю розповіла психологиня Олена Будько.
Ми живемо у часи споживацької культури, коли часто люди визначають себе через володіння та використання певних товарів і послуг. Важкий день або стресова ситуація, занижена самооцінка чи відчуття «я ж не гірша», емоційне виснаження чи втома, самотність або ж тривога – і ми інтуїтивно заїжджаємо в магазин дорогою додому або ж наповнюємо онлайн-кошик перед сном. Сукня, крем, ґаджет, «щось для душі» – і ось стає трохи легше, хоча й ненадовго. Бо часто ми купуємо не речі чи товари, а відчуття власної значущості й контролю, відчуття виправдання, радості та задоволення. Ми купуємо швидкий ДОФАМІН. Мозок реагує не на саму покупку, а на короткий спалах емоції як винагороду. Бо так швидше, звичніше та приємніше.
Зазвичай за регулярним шопінгом і «мені треба все, пакуйте», стоять незавершені емоційні стани, внутрішні конфлікти. Шопінг ніби знімає симптоми, але не вирішує саму проблему. Інколи ми закриваємо дитячі гештальти через покупки. Якщо колись у дитинстві нам казали: «не зараз», «навіщо тобі це», «потім», то тепер доросла людина насправді купує не річ, а право бути важливою, право порадувати себе, можливість відчути себе тим самим дорослим, який тепер вирішує сам.
Адже шопоголізм впливає не лише на фінансовий стан людини, але й на емоційний та соціальний. Часто цей стан супроводжується іншими супутніми проблемами, які впливають на якість життя: розлади харчової поведінки, тривожні стани, проблеми з саморегуляцією, ОКР, схильність до інших залежностей.
Шопоголізм завжди про емоційний стан: стрес, тривогу, незадоволеність. Покупка дає швидкий підйом емоцій, полегшення і подальше бажання повторити. Ще однією ознакою є імпульсивність – людині важко встояти перед покупкою та втримати контроль. Потім може з’являтися провина або сором, і людина картає себе за це. Інколи навіть приховує вартість або самі покупки від близьких.
Здоровий шопінг зазвичай планований або ж епізодичний. Він дає легке відчуття радості з продовженням у спокій. Людина легко реагує на знижки, керуючись запитанням: «Чи потрібно це мені», а не «Так, на знижці – треба брати, бо потім пошкодую». Здоровий шопінг – про: «Я купую усвідомлено, бо мені справді це потрібно й приносить задоволення». Натомість шопоголізм каже: «Куплю щось, щоб хоч якось себе порадувати, заспокоїти, розрадити».
Попереду нас чекає «чорна п’ятниця» – всесвітній день розпродажів. Тому спершу запитайте себе не «що купити?», а «навіщо/для чого це мені?», «що насправді я зараз хочу отримати: річ чи відчуття?». Покупки приносять істинну радість, коли вони – з ресурсу, любові до себе, а не коли це спосіб роз радити себе та заповнити порожнечу. Бо справжня розкіш – не у нових речах, а у внутрішньому спокої, який не потребує доказів.
Фото: lara_bsmnn, Pinterest.
Instagram olena.budko
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Здорові чи токсичні? Психологиня Олена Будько – про те, як зрозуміти, які у вас стосунки
