Молодий вік та трирічний досвід роботи. Підсвідомо виникає стереотип, що такий тренер непрофесіональний та не зможе дати вам бажаний результат. Але ми сміливо руйнуємо цей міф. Луцька тренерка Вікторія Захарова на власному прикладі доводить, що ніщо не заважає розвиватися та вдосконалюватися. Результатам її роботи є успішні історії десятків дівчат, знання у сфері нутриціології, дієтології та фітнесу.
Часом буває так, коли руки опускаються, і бажання, сили, мотивація до тренувань в мить зникає. Луцька тренерка на власному прикладі знає, як взяти себе в руки, після того, як розслабилася/втратила мотивацію?
Гортаючи стрічку соціальних мереж і спостерігаючи за успіхами ідеальних людей, які завжди в хорошій фізичній формі та позитивному настрої, здається, що у них немає причин для того, щоб сумувати, «розкисати» і втрачати мотивацію.
«МЕНІ Б ТАКУ СИЛУ ВОЛІ!» або «МЕНІ НІКОЛИ ТАКОЮ НЕ СТАТИ!»
Впізнали себе?
Приблизно третина фітнес-блогерів можуть зізнатися в тому, що вони неідеальні, роблять помилки та втрачають мотивацію. Інша частина тренерів справді бездоганна і категорична (аж до нудоти), а приблизно 50% банально прикидаються, щоб «прості смертні» вірили у їхню невразливість і залізну дисципліну.
Я належу до першої частини та хочу поговорити про те, як діяти, якщо зрозуміла, що мотивація зникла, і ти починаєш жити поруч зі шкідливою їжею, лінню і депресивним настроєм!
Розберемо на прикладі моєї ситуації. Минулого року я планувала брати участь у змаганнях. З нами усіма трапився карантин, я набрала «зайві кілограми» і проблема була в наступному: я взяла на себе занадто багато в той момент.
Коли пріоритети почали змінюватися, я не встигла це усвідомити і продовжувала йти проти своїх внутрішніх «стоп-команд», вважаючи, що з усім впораюся (з підготовкою до весняного сезону, з налаштуванням особистого життя та іншими завданнями, які вимагають багато сил і часу). Спочатку «била себе кулаком в груди», а потім зрозуміла, що переоцінила свої сили.
Мій світ, де я сильна і з усім справляюся на «раз, два» почав валитися.
Я стала незадоволена собою, перекладала це невдоволення на мету (фітнес, виступи), знецінювала їх для самої себе, втрачала мотивацію і відчувала себе пригніченою. Я зрозуміла, що потрібно тверезо оцінювати свої сили, змінити пріоритети та мету.
ТВЕРЕЗО ОЦІНЮЙТЕ СВОЇ СИЛИ АБО ЗМІНЮЙТЕ МЕТУ
Поговоріть з собою відверто, запитайте, наскільки вам воно потрібно на цьому етапі життя. У моєму випадку потрібно було відразу відмовитися від ідеї виступати в весняному сезоні й тримати відповідний строгий режим, поставивши лайтову фітнес-мету й обрати м’якший підхід до тренувань.
Що я, власне, і зробила. Не відразу, звісно, тому що моє внутрішнє моральне велике «Я» довго не хотіло здаватися і змушувало мене брехати самій собі.
Зараз мені набагато комфортніше морально й фізично. Всередині, як і раніше, час від часу починається боротьба світлої і темної сторони за контролем над моєю фізичною формою та емоційним станом. Перша говорить: «Люби себе і свій організм, тренуйся і не їж гидоти». А друга вперто вмовляє відпочити, потішити себе морозивом і переглядом фільму на дивані, переоцінити любов до спорту.
У підсумку регулярно перемагає перша, тому що я усвідомлюю і ціную той стан, коли добре їм, сплю та тренуюсь. У такому режимі я відчуваю себе енергійною та у гармонії з собою.
Якщо вам комфортно співпрацювати з «темною стороною», то окей. Але не обманюйте себе і не шукайте причини втрати мотивації там, де її немає.
УСУВАЙТЕ ХИТКІСТЬ КОНСТРУКЦІЇ, ЗАКРУЧУЮЧИ ГАЙКИ
А якщо ви на «світлій стороні», як і я, то усувайте хиткість конструкції, закручуючи гайки. Ідеальних людей не існує і мені здається, що потрібно вміти знімати маски і бути справжніми: з вадами та слабкими місцями.
Головне – це знаходити сили, щоб піклуватися про себе, продовжувати рухатися вперед та робити себе щасливішими.
