У нарядах луцького бренду, що сповідує практичність та свідоме споживання, неодноразово з’являлися українські знаменитості, інфлюенсерки та стилістки. За кулуарами волинського бренду, який встиг закохати у себе так багато дівчат, постає щира та позитивна його засновниця – Ольга Шипелик.
Чому Ольга упродовж певного часу соромилася зізнатися про одяг для Дорофєєвої? Як вона відреагувала на Катю Осадчу на «плюсах» в одязі SHYPELYK? На всі питання шукайте відповіді у нашому матеріалі.
«НЕ ВІРЮ У НАТХНЕННЯ ЯК У МАТЕРІЮ»
«Я дуже прозаїчна. Не вірю в натхнення – свято вірю в те, що є труд і робота. Однак буває, коли відчуваю себе у піднесеному настрої, зокрема після п’ятої кави (сміється). Насправді натхнення надходить в процесі роботи, а я ремісниця. Вірю, що все народжується і створюється в процесі роботи».
ПРО ШОСТУ КАВУ І НЕНАВИСТЬ ДО СПОРТУ
«Напевно, три кави на день – це мій стандарт. Втім, буває і шість, якщо складний день і багато справ, які потрібно вирішити. Така-от погана звичка. Однак я не про спорт: взагалі ненавиджу його».
ЯКЩО НЕ ОДЯГ, ТО ЩО?
«У мене є список, де я відповідаю на питання про те, ким би я була, якби не собою. Якби не займалася одягом, якби не декорувала івенти… Сьогодні це два базові бізнеси, якими нині займаюся (окрім бренду SHYPELYK, Ольга заснувала ще студію декору ARTICHOKE – ред.). Цей перелік мрій почала вести ще в юності, продовжую і досі, бо мені подобається мріяти і фіксувати свої думки.
Я побудувала б архітектурний шедевр (якби гроші були на такий розмах), присвятила б все життя його облаштуванню, аби залишити це все одному з фондів, а потім щоб туди приходили люди, дивилися на нього та насолоджувалися (замріяно).
Один із пунктів – завести собі ослика, кізочок, народити багато-багато дітей і відпочивати нормально (сміється). Лілі (донечка Ольги та Віталія, якій уже виповнився 1 рік і 1 місяць – ред.) народилася – і все перевернулося з ніг на голову. Раніше здавалося, що народжувати лише одну дитину – це не гуманно. Тоді малюк начебто егоїстичний і йому складно адаптуватися до суспільства, натомість в сім’ї соціалізація відбувається швидше. Ти вже обтесався і перевтілюєшся на класний соціальний компонент. Нас у сім’ї було двоє, тому з впевненістю можу стверджувати, що старший брат – це найкраще, що мені дали батьки. Це дещо таке кльове, усім бажаю (сміється).
А якщо без фанових історій – я закрила б собою масштабну нішу і присвятила час суто служінню Богу. Хотілося б залишити глобальний слід залишити не в історії, а в боротьбі з якось із несправедливістю цього світу».
ПЛАНУЄТЕ ПОДАРУВАТИ ЛІЛІ БРАТИКА ЧИ СЕСТРИЧКУ?
«Напевно, так. Але це вже буде проєкт суто для Лілі (сміється). Життя дуже коротке: якщо я вже пірнула у світ материнства, то варто йти до кінця. Ще раз повторюсь: я дуже прозаїчна, зовсім не секретна і не суперуспішна. Немає класного рецепта, як поєднувати роль мами, дружини та роботи. Я зрозуміла, що багато часу присвячую НЕ сім’ї. Коли хтось інший любить твою дитину, хтось інший вкладає її спати і піклується про неї, а також формує класні спогади в її дитинстві замість мене, то має бути справді виправдана мета, чому у цей час ми не разом. Я не супермама: мені буває тяжко, коли я вдома щодня. Через те, що в мене є відповідальність та люди, з якими працюю, мені важко сконцентруватися лише на сімейному житті і все закинути. Відповідальність не дозволяє здатися чи опустити руки».
ПРО ФЕТІСОВУ ТА ПЕРШУ СТИЛІЗАЦІЮ ЗЙОМКИ
«За останні кілька тижнів дуже багато відомих людей одягали одяг нашого бренду. Відверто кажучи, я обожнюю стилістку Алісу Фетісову у наших речах, із нею ми співпрацюємо уже упродовж двох років. Хоча існує багато фахівців, з якими довго співпрацюємо, зокрема Анастасія Бурлака, Марина Мартинів та багато інших. Це перші, що спали на думку. Найбільше імпонує саме робота зі ними, хоча є ціла когорта блогерів та актрис, які купують наш одяг. Стилісти просто пишуть нам. У цьому океані інформації знайти нас зовсім непросто. Мене щоразу дивує, коли телефонують стилісти знаменитих зірок.
Ідентифікатор того, чи класно я роблю свою роботу, це той факт, що у нас з’являється все більше запитів від класних стилістів. Завжди мріяла працювати саме через стилістів, а не на пряму продавати чи співпрацювати з топовими шоу-румами. А сьогодні у світі відбувається стільки трансформацій. Стиліст – це норма життя. Як абонемент у спортзал. І це не мем – реальне життя. Кожна друга клієнтка приходить до нас з персональним стилістом. А 90% всього, що відбувається на творчій кухні SHYPELYK – це про онлайн. Існують стилісти, які займаються шопінгом, а є такі, що задають тренди в Інстаграмі.
Часто приходять клієнти, які не купують, а приміряють одяг і знімають себе, потім радяться зі своїм стилістом, який власне висловлює свій вердикт щодо того, купувати цю річ чи ні. Цікаво, що коли я тільки познайомилася з командою глянцю Space, то ми намагалися стилізувати зйомки: Юрко Положевець фотографував, а я натомість шила і приносила якісь «лахи». Тоді слово стиліст звучало б подібно до лайки (сміється). Якась професія, якої начебто не існує. Втім, сьогодні ми не про зйомки. Ми про повсякденність, зручність, про тепло, адже позиціювання бренду SHYPELYK закриває потребу жінок у стильному верхньому одязі».
ПРО ОДЯГ З ПЕРЕШИТИХ ДЖИНСІВ ДЛЯ ДОРОФЄЄВОЇ
«Я була студенткою, яка шиє. Дуже наївна, я думала, що якщо ти дизайнер, то шити можна тільки з італійської шерсті. Але в мене і на базарну тканину грошей не було. Тому придумала купувати одяг на вагу, створила на BLOGSPOT рубрику про FIRST І SECOND HAND – шила дещо з нових тканин, а щось із секонду. Тобто, брала штани і перевтілювала їх у жакет. Те, що зараз називають апсайклінгом (посміхається). Тоді всі сміялися з мене, а сьогодні це вже звична справа, якою нікого не здивуєш.
Я створила свого роду капсулу, де було 5 повних луків, які відправила в «Квартиру 31» – перший шоу-рум. Вони погодилися на співпрацю. Я їх, звісно, не попередила, що одяг пошитий зі старих джинсів. І продала все за тиждень! Просили у мене все нових і нових речей, а я не знала, як зізнатися, що одяг не з нового джинсу: такі самі речі вже не зможу пошити, бо на секонд-хенді немає більше таких джинсів.
Перший раз мені написали, що мої речі відібрала стилістика Наді Дорофєєвої для однієї зі зйомок. У мене тоді навіть телефону не було. Такий-от глобальний андеграунд. Телефоную до Ірини Леван (головна редакторка Space mag. – ред.) і запитую, хто це така (сміється). Так я дізналася, що це співачка гурту «Время и Стекло». Оце вперше, коли я усвідомила, що справжня зірка з’явиться на одній зі зйомок у моїх «лахах» із перешитих джинсів. Довго я взагалі не могла зізнатися у цій історії, а тепер, коли апсайклінг став трендом , я навіть трошки горда за себе. А тоді було настільки соромно, що я згадувати про це не хотілося (посміхається)».
«КРАЩЕ УСПІШНИМ БІЗНЕСМЕНАМ НЕ ДОСЛУХАТИСЯ ДО МЕНЕ»
«У першому коханні, у шлюбі, у будь-якій справі в житті є щось на кшталт «Вау», а потім «О Боже!» Життя – це каруселі. Так само і у справі з брендом SHYPELYK. Рік тому я сиділа у ванній і думала про те, що це все немає сенсу. Зараз ми на оптимістичній ноті: у нас є філософія, мета, місія бренду, ми торкаємося екологічності й згодом повернемося більше до апсайклінгу, аби допомагати планеті. У нас немає складів, залишків та знижок – всього того, що є в інших брендів для високого показника продажу. Не через те, що ми не можемо так, а через те, що я не хочу. Це не вигідно і не зовсім розумно, звісно. Краще успішним бізнесменам не дослухатися до мене, бо всі «покинуть чат» (сміється). Однак це наша філософія, адже є речі, цінніші за гроші. А для мене це неабияк важливо».
ЯКБИ ПОТРІБНО БУЛО ЗАЛИШИТИ ОДНУ РІЧ, ЩО Б ЦЕ БУЛО?
«Зараз обожнюю наш весняний дроп: тренчі та жилетки-трансформери. Я в них дуже вірю. А якщо оцінити ситуації з фінансової сторони, то я б залишила куфайку. Це бестселер цього сезону. І взагалі, найпопулярніша позиція бренду за весь час. Однак куфайок не так багато порівняно з тим, як працюють інші бренди. Не через те, що їх так багато, а через те, що їх всі люблять фотографувати. Подружка позичає в подружки – зелена куфайка назбирала цілу армію прихильниць.
Сьогодні вважаю, що бренд класно розвивається і рухається у правильному напрямку».
ПРО ОСАДЧУ НА «ПЛЮСАХ»
«Все, як і завжди в житті, дуже прозаїчно. Зателефонував стиліст Каті. Попросив речі. Я дуже зраділа, бо тепер можна мамі розказати, а вона таке обожнює. Ми всі знаємо: радісна мама – всім добре (посміхається)».
ПРО СТУДІЮ ДЕКОРУ ARTICHOKE
«ARTICHOKE» виник у процесі роботи: до мене приходили наречені для пошиття суконь на замовлення. Мирослава (визначальна наречена у моєму житті) настільки похитнула мою самооцінку у хорошу сторону! Ми створили зовсім не типову вишиту сукню. А потім вона наполягла на тому, щоб я оформила їй весілля, бо з її слів, «ніхто краще мене цього не зробить у такій же стилістиці». Я погодилася. Після весілля Мирослава телефонувала мені, а я не підіймала слухавку, бо думала, що вона буде мене лаяти. А вона насправді хотіла просто подякувати (сміється).
Над назвою ніхто не думав особливо. Я хотіла залишити шиплячу. Які я слова знаю? Шипшина? Ех, ні (сміється). Артишок? Арт – мистецтво. І шок. Ще й літера «Ш». А ще є така квіточка: вона цвіте і її можна їсти. Супер, мені підходить. А потім багато разів траплялося це слово в назвах інших брендів. Ми працюємо суто в регіоні. Нам важливо, аби артишоків не було в Луцьку.
Ми декоруємо багато весіль. У кожному сезоні – 5-10 проєктів, якими можна пишатися. Для Луцька ми створюємо класні проєкти, а сама сфера декорування мені дуже імпонує. Хотілося б більше працювати з бізнесами. Ми вже ставили фотозони в РЦ «Промінь». От недавно зробили презентацію IKOS. І це такий кайф. Наша мета – більше працювати з комерційними проєктами, а менше з івентами».
ПРО ІЛОНА МАСКА ТА ТИТУЛ ДИЗАЙНЕРА
«Колись викладач сказав, що дизайнери – це проєктанти майбутнього. Зараз я точно розумію сенс цієї фрази. От Ілон Маск – він дизайнер, а я просто шию «лахи» (сміється). Хотілося б створювати проєкти, які справді змінюють хід історії. Створити пляшечку Pepsi – це про дизайн. Створити IPhone, пристрій, якого ніколи не було, – це про дизайн. А коли-небудь біля прізвища Шипелик, можливо, також буде титул дизайнера».
БЛІЦ
ПАЛЬТО, БОМБЕР ЧИ ТРАНСФОРМЕР?
«У мене немає нічого – лише утеплена сорочка. Але нехай буде пальто.
З РУКАВАМИ ЧИ БЕЗ?
Без.
НАЙГОЛОВНІШИЙ ТРЕНД..?
Бути собою.
Я НЕ МОЖУ ЖИТИ БЕЗ…
Кави.
КОЛИ-НЕБУДЬ SHYPELYK ОБОВ’ЯЗКОВО…
Одягне Джіджі Хадід.
МОЯ НАЙШКІДЛИВІША ЗВИЧКА – ЦЕ…
Кава.
УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ?
В Європі, посеред дороги, в авто… і з кавою.
ДЕ БУДЕ SHYPELYK ЧЕРЕЗ 10 РОКІВ?
Страшне питання… Раніше на це питання я могла відповісти щось на кшталт: «Модний дім». А тепер хочеться мати великий простір, де буде і виробництво, і класний шоу-рум, і офіс, і студія декору. Красивий простір, у якому перетинатиметься все, що я так люблю і що роблю. Це не мета. Це суто мрія.
НАСТУПНА КОЛЕКЦІЯ SHYPELYK буде про…
Про дощовики.
SHYPELYK – це…
Поки – це я, яка заміняє собою всі пазли, яких не вистачає. В майбутньому – це велика команда людей, які горять однією справою. Не скажу, що зараз не так, але хочеться, аби асоціації бренду не були пов’язані зі мною. Хочеться, щоб це було більше про людей.
