Впродовж останнього року ми ділилися з вами баченням модних тенденцій з уст улюблених дизайнерів та команд брендів. І збираючи всі ці матеріали, наша редакція відчула потребу у їхньому ширшому висвітленні. І ні, не трендів, а особистостей! Ми хочемо показувати цю глибину, розповідаючи не лише про речі, а й про тих, хто їх створює. Саме тому SPACE mag. запускає нову рубрику з мудбордами дизайнерів, аби кожен мав можливість зазирнути у їхній внутрішній світ. Хочете побачити, з яких думок, почуттів і символів народжуються колекції?
Першою своїм мудбордом ділиться дизайнерка та засновниця бренду ШИПЕЛИК – Оля Шипелик. Її творчість народжується з життя: з материнства, щирих рефлексій, з моментів, які вона не вигадує, а переживає. І все це ви побачите та відчуєте з перших уст.
Те, що треба «прожити»
Кожна колекція, яку я створюю, – це наслідок мого особистого досвіду. Це не абстрактне натхнення, не тренди, не замовлення сезону. Це прожите. Дуже часто воно пов’язане з моїм повсякденним життям, з материнством. Бо майже весь мій час поза майстернею – це час з дітьми. І я буквально бачу своє материнство в ДНК цього бренду. Мені здається, що коли мої діти дорослішатимуть – змінюватиметься й ШИПЕЛИК.
Спочатку – ідея
Я не збираю мудборди спеціально. Це не процес, який починається з брифа. Усе трапляється органічно. Я дивлюсь фільми, читаю, міркую, просто живу – і в якийсь момент якась думка проростає глибше за інші. Вона може просто відгукнутись, а може повернути мене до себе знову і знову. Іноді це відбувається майже інтуїтивно, іноді – тому що настав час і потрібно створити нову колекцію. Тоді я ставлю собі внутрішнє завдання: народити ідею, знайти їй форму, концепцію, історію, а тоді – одяг.
Про зимову колекцію
Так було і цього разу. Спочатку ми працювали з темою лицарства, принцес, середньовіччя. Я багато рефлексувала на тему стягів, гербів, символіки. І в якийсь момент мені здалося, що все це могло б дуже органічно лягти в естетику фільму «Хроніки Нарнії». Я передивилась фільм, і в голові почали з’являтися нові образи.
Ми пошили хутряні штани – схожі на ті, що були в містера Тумнуса. Наша контентменеджерка принесла табі, щоб зробити ніжки казковішими. Зробили червоний шарф і шапку – як натяк на відомий візуальний символ. Далі вже розганяли одяг довкола цієї візуальної ідеї: деякі речі були готові раніше, як той самий шарф, і просто ідеально інтегрувались у нову концепцію.
ШИПЕЛИК – про справжність
Народження ідеї щоразу інше. Нелінійне, непередбачуване, але завжди глибоко пов’язане з моїм внутрішнім світом. Зі мною, з моїм буденним життям, з дитинством, мріями, відчуттям маленької себе. ШИПЕЛИК тому й такий – справжній. Бо в ньому багато рефлексій, чесності, любові, пам’яті й пошуків.
