Як жити далі під час війни: поради від психологині

Війна розділила наші життя на «до» та «після». Багатьом з нас вже навіть не віриться, коли дивишся на фото в архіві «до», що було ось так просто, мирно, по-доброму рутинно і «запарно». Вже два місяці стрес-фактор «війна» не покидає нас, тому нам потрібно навчитись жити далі у цих реаліях. Як це зробити і знайти в собі сили жити далі – розповідає луцька психологиня Юлія Дзюба.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Страшно до смерті!»: що таке панічні атаки і як їх лікувати

У кожного з нас до війни був певний план життя, мета, напрямки руху в майбутнє. А тепер не з нашої вини, наше життя «повернуло» не за планом і навігатор життя просить нас «пере прокласти» новий маршрут. І головна умова нового маршруту – це «безпека», хоча б умовна. Хтось відчуває безпеку вдома, хтось задля безпеки виїжджає в інші регіони й країни. І це абсолютно нормально: у кожного свої життєві обставини, свій досвід, внутрішній світ, рівень тривожності, стресостійкості тощо.

Тому ваш вибір місця безпеки має бути правильним для вас. Варто замислитися над тим, як це відчуваєте ви, а не хтось інший.

ОТОЖ, МИ В УМОВНІЙ БЕЗПЕЦІ, А ЯК ЖИТИ ДАЛІ? З ЧОГО ПОЧАТИ І ЧИМ ПРОДОВЖИТИ?

  1. Припиняйте озиратись на те, як було раніше. Припиняємо думати про те, як могло б бути, витрачати енергію на те, що ми не можемо змінити. Приймайте нову реальність.
  2. Починайте рухати життя. Щоб рухатись, нам потрібен ресурс. Тому наш щоденний пріоритет на цей час – наш внутрішній стан. Скануйте себе протягом дня. Ставте собі питання: «Що я відчуваю?» Проживайте емоції, не відкладайте на потім, не пригнічуйте. Проживайте і відпускайте, дихайте і відпускайте. Запитуйте далі у себе: «Що я зараз можу зробити, щоб мені стало краще?» Прийде проста відповідь – зробіть це. Ви зможете допомогти іншим лише після того, коли допоможете собі.
  3. Де можливо, продовжуйте робити те, що робили раніше.
  4. Зберігайте спілкування з близькими по духу, не ізолюйте себе.
  5. Згадайте, що було джерелом ресурсу в періоді «до» і доступне зараз. Дозвольте собі це без почуття провини.
  6. Відпочинок – не забаганка, а наш обов’язок в умовах сьогодення.
  7. Регулярна фізична активність – хоча б мінімальна підіймає ресурс, виводить негативні емоції.
  8. Спрощуйте все, що можливо спростити.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Наші мрії – найсильніші мотиватори», – луцька психологиня Юлія Дзюба

  1. Переходьте в режим короткострокового планування – день, тиждень. Розпишіть план на наступний день, навіть якщо це звичні рутинні дії. Це опора, мінімальна умовна визначеність в океані глобальної невизначеності. Не витрачайте енергію на роздуми про те, що буде через пів року чи рік, адже умови змінюються практично щогодини.
  2. Зменшуйте кількість спожитої інформації в рази, мозок за останні 2 місяці перевантажений вхідною інформацією, аналізом можливих варіантів розвитку подій.
  3. Створюйте фокус на тому, на що ми можемо впливати і довіряємо Всесвіту, Творцю, вищим силам. А не на те, на що ми впливати не можемо.
  4. Зосереджуйте увагу на тому, що важливо особисто для вас «тут і тепер».
  5. Фокусуйтеся на тому, що маєте, а не на тому, що втратили.
  6. Щодня вивчайте щось нове (іноземна мова, нова спеціальність, сфера, яка давно цікавила, або ж розширення інформації у тій сфері, в якій ви реалізовуєте себе на цей момент).
  7. Підвищуйте самооцінку: хваліть себе за те, що вийшло сьогодні; не критикуйте, а підтримуйте; згадайте, як вам вдалося впоратися зі стресовими ситуаціями в минулому – це підбадьорить, стане ресурсом і допомогою зараз.
  8. Проводьте ревізію ресурсів, ставте собі запитання: «Що я маю зараз і як це можна найефективніше використати?»
  9. Дозвольте собі енергозберігальний режим: робити все не на повну силу, а дозовано та регулярно.

Ми не знаємо, скільки буде тривати війна і ніхто не може пообіцяти нам, що кінець вже скоро. Крім вижити, нам потрібно максимально зберегти себе, щоб коли закінчиться війна ми були дієздатні, адекватні, з бойовим духом, бажанням жити й творити на благо України.

Бережіть себе, турбуйтеся про здоров’я і  свій внутрішній світ, щоб мати змогу допомогти зовнішньому. Життя неможливо поставити на паузу. Його потрібно жити щомиті. Тому робіть те, що можете. Із тим, що у вас є. У цих обставинах, вірте у себе і найкращий варіант вирішення війни.

INSTAGRAM: psychologist.julia

FACEBOOK: Юлія Дзюба

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Як зупинити аб’юз – луцька психологиня Юлія Дзюба

Хто живе всередині нас? — луцька психологиня Юлія Дзюба

Сезонні депресії пов’язані зі змінами погоди, – луцька психологиня Юлія Дзюба

Зрілість не має меж: як розпізнати в собі зрілу особистість?

Криза середнього віку у чоловіків: що необхідно знати

 

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР