Чому люди розлучаються: основні причини та статистика

Ви знали, що в Україні у 2018 році 67% пар розлучились? І цей процес набирає обертів. В чому причина? Зради? Втручання батьків? Економічне становище? Наркоманія, алкоголізм, комп’ютерні ігри? Заробітки? Трудоголізм? Звичайно, проте це вже наслідки, а пора поглянути на корінь проблеми. Для чого ми розпочинаємо стосунки? Напевно, для того, щоб стати щасливішими, відчути ті грані любові, які наодинці ми не можемо прожити. Адже чоловік поряд з жінкою та жінка з чоловіком – обоє відчувають те, що ніде інде ми відчути не можемо. Стосунки задумані були для того, щоб людина посилювала себе! Чому ж отримуємо протилежне? Розлучення, образи, травмовані долі…

Луцька психологиня та героїня постійної рубрики Юлія Дзюба ділиться власними спостереженнями про розірвані стосунки. Про те, як уникнути розлучення та що робити, коли сім’я розпадається, дізнаємося у нашому матеріалі.

1. ІНФАНТИЛІЗМ У СФЕРІ ВЗАЄМИН: НЕРОЗУМІННЯ ТОГО, ЩО СТОСУНКИ – ЦЕ ЩОДЕННА ПРАЦЯ.

Любов можна порівняти з багаттям, яке горить та зігріває, але його потрібно підтримувати, щоб воно горіло. Підтримувати з обох сторін. Щодня!

На стадії закоханості ми знаходимося в стані ейфорії, ендорфіни нам закривають очі, вуха, дурманять свідомість – ми дивимось на партнера через рожеві окуляри і бачимо лише хороше. Проте ендорфіни випаровуються і ми ніби прокидаємося від сну – привіт, сувора реальносте. А реальність не така, як нам хотілося б, мріялось. Партнера наче хтось підмінив, хочеться сказати – я не таке замовляв/ла.

І вмикаються механізми – «Ти не такий/така, що мав/ла бути для мене».

А він/вона такий, як є, просто ми вже не під дією ЛСД у формі «закоханість».

РІШЕННЯ: (усвідомити назавжди!) стосунки – це не подарунок від Діда Мороза – це щоденна праця, яка винагороджується, якщо бути старанним. Так, не завжди буває так, що виходить зцілити відносини – проте дивіденди у формі зростання особистості вам забезпечені.

2. В ШЛЮБ ВСТУПАЮТЬ ПСИХОЛОГІЧНО ТРАВМОВАНІ ДІТИ.

Ззовні вам 20, 30, 40, але всередині живе «травмоване дитя». І вмикається режим «боротьба», «вимагання» від іншого того, чого не отримав/ла від важливих дорослих (мама, тато) в дитинстві. І починаємо несвідомо зцілювати свої рани через іншого. Адже ми завжди притягуємо в життя людину, яка ідеально підходить саме для ваших ран.

РІШЕННЯ: перед шлюбом зцілюйте себе, вчіться собі бути джерелом всього, вчіться задовольняти свої потреби самостійно. В такому випадку шанси вступити в травматичні відносини – мінімальні. Якщо ви вже у стосунках (цивільних/офіційних), то на деякий час перестаньте «цькувати» партнера і займіться собою.

3. НЕЗНАННЯ СЕБЕ.

Стосунки з іншими – це завжди обернена сторона взаємин із собою! Все, що ми не хочемо бачити в собі, то починаємо бачити в іншому. Претензії до когось – це завжди пригнічені претензії до себе! Тому вам здається, що ви живете зі своєю половинкою, а насправді ви живете з непізнаним собою.

РІШЕННЯ: пізнаємо себе, приймаємо, дивимось на те, що транслює нам партнер і використовуємо на своє ж благо. Перестаємо колоти іншого претензіями, а вчимось правильно ставити собі питання. Поки нам не стане кайфово з собою, то з іншим теж не буде в насолоду.

4. БАТЬКІВСЬКІ СЦЕНАРІЇ.

Неусвідомлено ми часто копіюємо моделі взаємин, які засвоїли в дитинстві, способи реагування, які бачили, тому несвідомо «записали» їх такими, які допомагають жити. Часто ми несвідомо! ще раз підкреслюю НЕСВІДОМО! будуємо стосунки за принципом так, як було у батьків, або тільки не так, як було у батьків. І той, і той варіант – не ваш, а скопійований.

РІШЕННЯ: фіксувати моменти у стосунках, де ви реагуєте так, як реагував хтось з батьків, висловлюєте претензії так, як чули в дитинстві, вибираєте стратегію розвитку стосунків не свою, а тоді зупинятись і проговорювати собі, що «це не моє». І ставити запитання: «А як хотіла б я? А як буде правильно для мене? Найкраще для мене?»

А з цих причин, як з глибоководних рік, беруть початок ті, з яких ми почали – зради, економічний стан, залежності тощо. Тому будьмо усвідомленими, «не піджимаймо» хвости, а шукаймо «корінь» проблеми.

Ми надто орієнтовані назовні, і мало орієнтуємось в собі. Тому перед розлученням спробуйте 100 методів. Якщо не виходить, тоді вуаля – розлучайтесь зі спокійною душею і бонусом – усвідомленістю та  дорослим баченням життя!

«Розлучення – це не катастрофа, це просто розлучення, шлях та досвід, який треба пройти».

Інколи краще розлучитись, ніж все життя прожити в страху, незадоволеності, жертовності та образах. Я бажаю вам красивого шляху під назвою «любов» і не важливо, як ви будете йти (через розлучення, усамітнення ), головне – розуміти навіщо вам цей шлях і що ви готові зробити для того, щоб бути щасливими на цій дорозі.

Матеріали за темою
Топ-3 публікації
Вибір редакції
ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР