Стресостійкість цілком реально прокачати, «тримати обличчя» в пікових ситуаціях теж можна навчитися, але ось одна прикра деталь може видати хвилювання – краплі поту на лобі й зрадницькі плями під пахвами. Гірше, якщо вони з’являються, коли взагалі не хвилюєшся. Тоді лікарі говорять про гіпергідроз – підвищене потовиділення. Але що це за діагноз, розбираємось разом.
Якби люди розучилися пітніти або на своє бажання могли вимикати в організмі цю опцію, нічого доброго з цього не вийшло б. Разом з потом тіло позбавляється так званих токсинів, що утворилися в організмі через шкідливу їжу, забруднене повітря й ліки. Крім того, людина, що не пітніє, просто не вижила б у сильну спеку, оскільки піт, як природний кондиціонер, зволожує й охолоджує шкіру.
Загалом збільшення потовиділення – нормальна реакція на підвищення температури тіла і яскраві емоції – страх, занепокоєння, збудження. Причому це не означає, що людина має підвищену тривожність або хронічний стрес. Іноді занепокоєння з приводу пітливості породжує порочне коло, що погіршує стан.
ПРИЧИНА
Зазвичай, гіпергідроз діагностують тоді, коли мокрий слід на одязі перевищує 5-10 см в діаметрі. Далі визначають чи то локалізований стан (пітніють певні зони: долоні, стопи, лоб, пахви), чи то узагальнений (який стосується всього тіла). Точна причина гіпергідрозу невідома. Здебільшого, стан проявляється в дитинстві або юнацтві й може поліпшуватися з віком. Відомо, що підвищене потовиділення всього тіла провокують деякі хвороби й гормональні стани (діабет, гіперфункція щитоподібної залози, менопауза). У цьому разі, щоб позбутися проблеми, потрібно подбати про здоров’я.
РІШЕННЯ
Більшість людей з гіпергідрозом намагається розв’язати проблему за допомогою антиперспірантів. Головний їхній активний інгредієнт – хлорид алюмінію – звужує вивідні протоки потових залоз, відтак піт майже не виробляється. Але допомагають вони не всім. У таких випадках призначають сильніші препарати, які наносять на проблемні зони вночі й підсушують шкіру. До слова, чутки про те, що антиперспіранти забивають пори, не дають шкірі дихати й навіть провокують рак, не зовсім правдиві. Так, протоки звужуються, але не закупорюються. Хоча алергічні реакції можливі.
Знизити активність роботи потових залоз дають змогу слабкі розряди електричного струму. Цей метод називається іонофорез. Процедура годиться здебільшого для долонь і стоп: зони, що пітніють, обробляють вологою губкою, до них під’єднують датчики, через які подають струм невеликої сили. Процедуру проводять щодня 10-20 хвилин двотижневим курсом, щоправда, ефект збережеться не довше ніж на півтора місяця. Потім все заново. На жаль, ця процедура забирає багато часу й не дає стовідсоткової гарантії.
Ефективнішими є уколи ботулотоксину, що блокують активність ацетилхоліну – нейромедіатора парасимпатичної нервової системи, що віддає потовим залозам команду на вироблення поту. Немає сигналу – немає потовиділення. Але є нюанси: ботулінічний токсин вводять тільки в зону пахв, його не застосовують на долонях і ступнях. Після процедури 2–6 місяців людина взагалі не пітніє й не пахне; пізніше лікування можна повторити.
Якщо інші методи неефективні, є радикальний засіб боротьби з підвищеним пітнінням – симпатектомія – хірургічне видалення вузликів нервів парасимпатичного відділу нервової системи, що відповідають за потовиділення. Від крапельок поту позбавляються стопи, пахви, долоні, обличчя. Карту потрібних точок позначає фахівець. Ефект довічний, проте це серйозна операція, яку виконують під загальною анестезією, і вона має низку ризиків.
Замість або разом з усіма блокувальними процедурами, рекомендують взяти на озброєння й інші методи боротьби із зайвим пітнінням. Вживати менше гострого й солоного, адже така їжа стимулює роботу потових залоз. Суворо дозувати алкоголь і прянощі, здатні спровокувати приступ гіпергідрозу. Також обирайте одяг з натуральних тканин і шкіряне взуття. До слова, є спеціальні абсорбувальні адгезивні підкладки та майки, що вбирають піт. Для стоп варто використовувати абсорбувальні устілки з аналогічним впливом або шкарпетки з іонами срібла й мідною ниткою. Зміцнювати нервову систему теж не завадить: рідше нервуємо – менше пітніємо.
