Ми їх любимо, пестимо та даруємо їм свою ласку. А у відповідь отримуємо – відданість та любов. Для когось домашні улюбленці – розрада, а хтось за допомогою чотирилапих намагається навчатися турбуватися про когось. Ми розпитали відомих лучанок про їхніх чотирилапих улюбленців – знайомимося з пухнастиками відомих лучанок ближче.
ЛУЦЬКА ВЕДУЧА НАТАЛКА ВОЙТОВИЧ ТА ЇЇ МАРГО
«Наш домашній улюбленець – руда шотландка Марго (киця). Доця захотіла мати саме кицю – руду, висловуху Марго. Як виявилося, що дівчинка в такому окрасі і з такими вушками, – це рідкість, але ми знайшли її. Влітку Маргоші виповниться 5 років. Вона має норовливий характер – майже, як у мене. Вона ніжна тільки тоді, коли вона того захоче. Якщо її просто взяти на руки, вона висидить лише кілька секунд. Це киця, яка ходить сама по собі. Зовні – дуже симпатична, як із реклами. Це частинка і окраса нашої сім’ї».
ЛУЦЬКА ФОТОГРАФИНЯ НАТАЛІЯ ЄДИНАК ТА ЇЇ МУСЬКА Й ФЛЬОР
«Маю дві собаки. Бігль 1,5 роки – Фльор, подарувала хлопцю на День народження. Французький бульдог 1 рік – Муська, що хлопець подарував на 8 березня. Всі кажуть, що бігль схожий на хлопця, а француз на мене. Перейняти нічого не хотілося б, а от наділити виваженішими вчинками, вмінням зупинитися і подумати перед тим, як нашкодити, можна було б».
ГОЛОВНА РЕДАКТОРКА SPACE ІРИНА ЛЕВАН ТА ЇЇ МІШАНЯ
«У нас є поважний та надзвичайно ніжний висловухий шотландець – Міша. Він ніколи не поспішає, любить, щоб його гладили та багато годували, дивиться разом із нами фільми, зустрічає, коли ввечері повертаємось додому. Воду п’є лише зі склянки, яку залишаємо для нього на столі.
Ми з Юрою подарували його донечці Лєрі на новорічні свята минулого року. Обираючи серед 5-ти кошенят, саме Мішаня лапкою тягнувся до мене і вирішили, що він наш. Часто вихідні проводимо в Шацьку, а Міша подорожує з нами. У машині завжди сідає до мене на руки і спить в дорозі або розглядає краєвиди».
ОРГАНІЗАТОРКА ІВЕНТІВ ТЕТЯНА ЗУБРИК ТА ЇЇ КЕРРІ
«Мій домашній улюбленець – це лабрадор пісочного кольору. Часто сміюся і кажу, що я живу з Керрі Бредшоу. Наприкінці лютого їй виповнюється 10 років. Я завжди мріяла про великого пса, щоб мати що обіймати. Так і вийшло – Керрі реально людських розмірів. Якщо стане на задні лапки, то буде ростом з людину, ще й важить 45 кг.
Дуже добре пам’ятаю той день, коли вона з’явилася у моєму житті. Побачила в інтернеті оголошення «Лабрадори по 400 грн». Не довго думаючи, відпросилася з роботи і поїхала в Боголюби. Мені винесли той маленький клубок щастя, я взяла її на руки і зрозуміла, що не відпущу. Дорогою додому, взяла біля супермаркету ящик з-під яблук, а вдома застелила свою кофту – так вона переночувала першу ніч. А тепер у Керрі є свій особистий диван. У нас взаємна любов. Ми реально подружки, адже вона розуміє мене без слів.
Керрі – неймовірно лагідна. Я часто кажу, що це «диванна собачка». Зі спільного у нас – любимо поспати до обіду. До речі, вона ніколи мене не будить, якщо я хочу спати. Єдина умова – вона має спати зі мною на ліжку. А ще – вона любить усіх людей, які приходять в гості. Якщо починаєте її гладити, то вона не відійде ні на крок, настільки вірна стає тій людині. У мене взагалі інколи враження, що Керрі реінкарнувалася в тіло собаки з людини. Вона дуже чуйна, уважна і розумна. Їй не треба повторювати кілька разів: іноді лише погляду вистачає, аби вона зрозуміла, що я хочу від неї».
Фото – Роман Домбровський
ЛУЦЬКА ПСИХОЛОГИНЯ ДАРИНА САМОЛЮК ТА ЇЇ БАРСЕЛОНА
«Нашу собаку звати Барселона, це дівчинка. Це порода кане-корсо, італійський мастиф. Його подарували фактично моєму татові, а тато – нам. Зараз Барселоні 6 років. Це стовідсотково моя собака, вона навіть схожа на мене. Хоча чоловіка слухається більше. Я б сказала, що вона відтворює, а десь ілюструє мій внутрішній стан. Так само діти – відтворюють стани батьків».
