Про неї говорять. Нею захоплюються та надихаються. Вона мотивує та заряджає своєю енергією кожного, кому вдавалося хоча б раз у житті поспілкуватися з нею.
SPACE розповідає про відомих блогерок та інфлюенсерів, за якими стежать і яких обожнюють. Цього разу героїнею ексклюзивного інтерв’ю стала успішна бізнес-вумен, 25-річна мама двох синів, власниця салону краси STORIES BY SASHAABO, цілеспрямована та відверта Саша Бо, справжнє ім’я якої Олександра Пустовіт.
Якою була перша робота відомої блогерки? Чи створює Олександра контент-план і хто фотографує її для блогу? Які обов’язки у своєму блозі вона делегує і які плітки про себе вона чує?
Одна із найвпливовіших українських блогерок з авдиторією майже 2 мільйони підписників привідкрила завісу нового проєкту та поділилася маловідомими фактами зі свого життя.
Звук сповіщення у месенджері. Повідомлення з текстом «Я готова» від Олександри Пустовіт, а за кілька секунд – дзвінок та її «Добрий день». Здавалося, начебто ця успішна жінка вийшла зі формату сторіз в Instagram, наповнивши студію SPACE mag. щирістю та впевненістю.
Її завантаженість та щільний графік дозволив нам поспілкуватися лише упродовж 20 хвилин. Саме на ту чверть години і завмерла редакція SPACE. Ми довго про це мріяли, ретельно готувалися і нарешті нам вдалося – запитати в Олександри про все те, що цікавить не лише нас, а й кожного з наших читачів.
ЩО ВЖЕ ВСТИГЛО НАДИХНУТИ СЬОГОДНІ?
«Надихнула нова послуга, яку ми ввели буквально сьогодні, а я вже випробувала на собі (перед інтерв’ю ми отримали повідомлення від Олександри про те, що вона на процедурі, а розмову доведеться на кілька хвилин перенести – ред.). Йдеться про воскову депіляцію обличчя. Я зрозуміла, що такий широкий спектр послуг у б’юті-сфері – нам ще є куди рухатися і рости. Десять хвилин тому мене надихнуло саме це».
ЩО ВИ РОБИЛИ, ЯКБИ НЕ НАШЕ ІНТЕРВ’Ю?
«Займалася б рекламою: знімала б сторіз для реклами, робила б фотографії».
ЧИ СУМУЄТЕ ВИ ЗА ДИТИНСТВОМ?
«Кожна людина сумує за дитинством. Дуже цікава тема, на яку я нещодавно писала пост. У мене немає яскравих спогадів до років 7-8. Моє дитинство – це період від 9 до 13 років. Упродовж цього періоду щось відбувається вперше, а ці події ми запам’ятовуємо раз і на все життя. Це про першу дружбу, перші стосунки, перші суперечки і перші проблеми. Все, що «вперше», дуже відкладається у закамарках пам’яті – музикою, атмосферою, запахами. Я дуже сумую за таким безтурботним дитинством, адже зараз мене мало чим можна здивувати і мало що може відбуватися вперше. Неймовірно тішуся з приводу того, що маю сьогодні сім’ю, дітей, бізнес – це все величезна відповідальність. Однак інколи хочеться повернутися в ті часи: полежати на диванчику, чекаючи, поки матуся зробить бутербродики і принесе в ліжко. Так, є такий період ностальгії, хоча зараз мені також класно».
ПРО РОК У 16 РОКІВ, СЕЛЕНУ ГОМЕС ТА ЛЕДІ ҐАҐУ
«Пам’ятаю, що тоді я переросла свій юнацький максималізм: я слухала винятково рок, а потім лише реп. У свої 16 я слухала те, що було на хвилі популярності: треки на радіо та в нічних клубах. Це була й попса, зокрема Селена Гомес та Леді Ґаґа. Багато часу не присвячувала музиці, позаяк вступила після 9-го класу до медичного коледжу, повністю була завантажена навчанням, тому не була такою меломанкою, як у школі. Слухала те, що слухали всі, не обираючи чогось ексклюзивного для себе».
ПОРАДИ МАМИ ТА ДОВІРЛИВА САША БО
«Мені мама завжди говорила, що я дуже «влюблива». У різних сферах: у стосунках із хлопцями, у взаєминах із подругами. Моя любов до людини просто замилює очі: я не бачу ніяких негативних рис. Хоча мудра людина – зараз у свої 25 років – вже побачила б певні сигнали. Тому, можливо, не була б настільки закоханою і сліпою. Мама завжди говорила: «Спустися з не небес на землю», «Подивися без рожевих окулярів», але я не дослухалася до цих порад, все одно була дуже довірливою».
ПРО ПЕРШУ РОБОТУ, ПОРТРЕТИ НА ЗАМОВЛЕННЯ ТА МАЛЮНКИ ХНОЮ
«Я отримала першу роботу на першому курсі університету. Я творча людина, тому тоді малювала портрети на замовлення, а також ескізи тату. Усі свої тату я також сама малювала. Мої знайомі почали замовляти в мене, завдяки сарафанному радіо охочих придбати портери та ескізи ставало все більше. Потім я знайшла дуже красиву крамничку з натуральним камінням та намистинками, після чого почала вдома плести браслети, які зараз тільки в тренді, а я ще 8-9 років тому їх створювала та продавала в Instagram. Так я працювала сама на себе.
На літніх канікулах я працювала в салоні краси – малювала мехенді (мистецтво розпису тіла хною – ред.), до мене навіть хлопці зверталися, аби я прикрасила їхні руки геометричними фігурами. Я могла створювати ці візерунки 6-7 годин поспіль, щоб дрібнесенькими штрихами розмалювати так звані «рукави». Тоді 50% я забирала собі, а 50% віддавала салону. Мені не настільки важливим був заробіток, наскільки досвід. Це було так цікаво: я студентка і можу заробляти, знайомитися з різними людьми».
ПРО ВІДКРИТТЯ НОВОЇ КЛІНІКИ
«Я вже робила деякі натяки для своєї авдиторії в Instagram. Але ексклюзивно для вас можу відгорнути завісу і зізнатися, що це буде салон-клініка естетичної медицини. Дещо між медичним закладом та салоном краси. Послуги лазерної епіляції на сучасному апараті, який безболісно видаляє навіть світле волосся. Єдиний апарат в області – і він буде у нас.
Косметолог, трихолог, подолог, лікар-акушер гінеколог, що спеціалізується на естетичній гінекології. Ця сфера набирає обертів у Києві, а в обласних центрах такі послуги з’являтимуться упродовж наступних років, як на мене. Всі знають, які ситуації можуть бути у жінок після пологів. Немає таких жінок, які стверджуватимуть, що в них абсолютно нічого не змінилося. Естетична гінекологія допоможе дівчатам стати більш впевненими у собі.
Лікуватимемо нігті, усуватимемо грибок та оніхолізис. Все для того, аби дівчата нашого міста були здоровими і щасливими.
Масаж, апарат корекції фігури – у нас буде багато приємних фішок, яких ще немає в Івано-Франківську. Приємно бути першими. Я дуже сподіваюсь, що у мене все вийде. Можливо, ми внесемо ще певні послуги, проаналізуємо відгуки, запитаємо, чого нашим клієнтам не вистачає.
Акцент ставимо не на зачіски та укладки, а на комплексний догляд. Я вважаю себе трендсетером в Івано-Франківську: ми задали тренд на процедури догляду. Ми за те, аби дівчата не робили афронакручування в салонах, змушуючи його страждати, а щоб вони прийшли за доглядом для шкіри голови. Від стану шкіри залежить те, з якою швидкістю росте волосся. З кожним місяцем записів на процедури догляду за волоссям все більше й більше, адже так важливо відновлювати волосся і зсередини, і по усій довжині, а не «вбивати» його плойками і фенами.
Часто отримуємо повідомлення в директі про те, що у нас немає фото наших робіт. Але ми сповідуємо іншу концепцію про те, що здоров’я – передусім. «Краса дорівнює здоров’ю» – це моє улюблене гасло останнім часом».
КРАСА = ЗДОРОВ’Я
ПРО ДЕЛЕГУВАННЯ, ВІДСУТНІСТЬ КОНТЕНТ-ПЛАНУ, БЛОГ БЕЗ РЕТУШЕРА ТА ФОТОГРАФА
«Делегую питання реклами: у мене є менеджерка і права рука, помічниця Оля. Вона фільтрує запити на рекламу, узгоджує і скеровує рекламодавця до бухгалтера та юриста, контролює підписання договорів та оплату. Оля попередньо відфільтровує охочих до співпраці, потім передає список мені. Раз на тиждень я отримую перелік, його фільтрую я, а потім ми узгоджуємо співпрацю. Оля веде ділові листування, отримує технічні завдання та умови від рекламодавців, а потім надсилає мені те, що я маю зробити упродовж дня. Більше я абсолютно нічого не делегую. У мене немає ретушера, фотографа, редактора фотографій, копірайтера, мені ніхто не пише пости і не знімає сторіз, ніхто не дає ідей для контенту. Все, що ви бачите у блозі, це все я: моя ініціатива, моє бажання цим займатися, моє натхнення. А коли немає натхнення – немає публікацій та сторіз.
Фотографує зазвичай чоловік Ігор, сестра або подруги. Окрім того, напарниця фіксує моменти і з клієнтами в салоні, і зі мною, а менеджерка Оля знімає мене, коли приїжджаю до неї в Київ.
Звичайно ж, співпрацюю і з фотографами. Але знаєте, чоловік та подруги мене бачать краще (посміхається). Ці люди знають виграшні ракурси та робочі сторони. І я більш розкута перед друзями, хоча скутості немає і на професійних зйомках. Розслабляюся рано чи пізно, але з Ігорем світлину вдається зробити за 30 секунд, а з фотографом це може зайняти 10-15 хвилин.
У мене немає контент-плану. Він існує, навіть у багатьох україномовних, різні прогріви, маніпуляції емоціями. Я спостерігала таке явище, але у мене нічого такого немає. Натомість прокидаюся вранці і уявлення не маю, що сьогодні буду знімати. А наприкінці дня просто уже формується певна картинка, на яку я сама дивлюсь і думаю: «Досить непогано. Прикольно».
У мене, як для блогерки-мільйонниці, достатньо нудне життя: робота, діти, поїсти, попити, познімати в салоні історії, показати процес роботи (зараз обожнюю обговорювати зі своїми читачами саме б’юті-теми). Раз на пів року ми їдемо на море або на вихідні в Буковель. І все. Нічого екстраординарного. Рідко експериментую з зовнішністю, рідко плачу, скандалю чи інтригую. Здається, люди мене полюбили просто за те, що я щира і показую своє життя таким, яким воно є».
ПОБУТ ВБИВАЄ РОМАНТИКУ?
«Ех, таке питання… Не сперечатимуся з цим. Ми з чоловіком інколи сидимо, розглядаючи фотографії, пригадуємо, якими ми були колись, у 2015 році. Такі безтурботні, такі молоді (як у тій пісні). І вже ніколи не будемо такими молодими, енергійними та пристрасними, як раніше. З двома дітьми в хаті (сміється). Намагаємося якось компенсувати завантаженість хатніми справами та завданнями на кшталт помити дитину, нагодувати, забрати, відвезти, вислухати крики, витерти сльози… Це все справді вбиває романтику. Ввечері, коли вкладаєш дітей спати, уже не маєш ні настрою, ні бажання, щоб навіть піти випити келих пива і провести веселий вечір удвох. Тому ми просто ідемо спати, бо обоє однаково втомлюємося. Оскільки у нас є тісний взаємозв’язок, любов, повага та потреба одне в одному, ми розуміємо, що потрібно проводити час наодинці, лише удвох, аби з пристрасних коханців не перетворитися на просто класних друзів. Тому регулярно (раз-два на місяць чи раз на два місяці) намагаємося кудись втекти – без дітей, аби насолодитися одне одним і забути, що ми батьки. Згадати, що ми молоді, піти на дискотеку, випити пива, вина чи шампанського, вдосталь висипатися.
Колись ми засинали під ранок, а прокидалися ввечері, бо в Ігоря була нічна зміна, а в мене – літні канікули. Такий-от контраст: раніше могли спати цілий день, а сьогодні потрібно прокидатися з самого ранку, бо діти встають. Це так бадьорить! Тому все-таки варто інколи абстрагуватися навіть від дітей.
Я пропагувала це вже давно попри тренд 2016-го, який втілювала фраза на кшталт: «Я все сама», «Я для себе народила, за океан все одно з дітьми, бо я мати-героїня». Як на мене, діти нехай залишаються вдома, бо їм там спокійніше і батькам також. Відпустка з дітьми – це не відпустка. Там відпочивають тільки діти, але вони стають примхливими, неслухняними та хворобливими через акліматизацію».
«ІГОР МЕНЕ ЗМОТИВУВАВ ЗАЙМАТИСЯ БЛОГЕРСТВОМ»
«Пам’ятаю, давним-давно, коли ми познайомилися, я дивилася відео одного з ютуберів – Сашу Шапіка (не знаю, чи зараз він ще знімає). Він показував свою буденність: як він із дівчиною їсть шаурму чи купує кросівки Adidas. Ігор говорив: «Що ти таке дурне дивишся? Хто взагалі таке знімає?». «Це влогер, у нього 100 тисяч підписників, він популярний», – відповіла я. «Та я таких влогів 20 зараз зніму!» – так Ігор почав займатися YouTube першим. Пам’ятаю фотографію, де чоловік святкував 2 тисячі підписників на YouTube раніше, аніж я святкувала 2 тисячі в Instagram. Так, саме він і став цим тригером, який посприяв блогерству, запропонувавши знімати у такому ж форматі. А чому б ні? Саме тоді я завагітніла і почала трошки писати під своїми постами. І людям зайшло!
Так само Ігор почав знімати наші сімейні влоги – будні молодих батьків. Людям було цікаво, тому що тоді в україномовному просторі це було рідкістю. Мало хто показував своє життя таким, яким воно є. Одна справа – ретельно оброблені фото в Instagram (тоді ще не було сторіз), а інша справа – жива розмова, справжні емоції на відео на YouTube, де ми такі, як є.
Ми перші україномовні влогери, які отримали срібну кнопку (коли перевірений YouTube канал досягає певного етапу, він отримує приз-символ у вигляді кнопки відтворення – ред.). Зараз ми закинули YouTube, бо там досягли свого піку, здобувши авдиторію 150 тисячі підписників».
ЯКІ НАЙБІЛЬШ НЕПРАВДИВІ ПЛІТКИ ПРО СЕБЕ ВИ ЧУЛИ?
«Що я дуже злісна та зверхня. Насправді всіх люблю. Усім, хто ставиться добре до мене, я готова віддавати удвічі більше, ділитися енергією та присвячувати їм час. Ніколи не було такого, щоб до мене хтось підійшов з позитивними намірами, а я обернулася у відповідь. Ніколи! Я завжди говорю до останнього, дякую, бажаю того ж самого.
Люди можуть говорити різне, особливо багато кого торкається фінансова сторона, оскільки дехто й подумати не міг, що блогер може дійсно круто заробляти. Хтось досі вважає, що блогерство – це не робота, це пустощі, які оплачуються невиправдано дорого. Напевно, більше хейту та пліток мають саме фінансове підґрунтя. Але я з цим спокійно живу, роблю це все для тих людей, які люблять мене, а не для тих, які мене ненавидять. На першому місці – люди, для яких я авторитет. Як-то кажуть, якщо у тебе немає хейтерів, ти взагалі не зірка» (сміється).
БЛІЦ
ЗРОБИТИ САМІЙ ЧИ ДЕЛЕГУВАТИ?
«Зробити самій, бо краще за тебе не зробить ніхто».
ЗВІЛЬНИТИ ЧИ ДАТИ ДРУГИЙ ШАНС?
«Дати другий шанс».
ВОСТАННЄ МЕНІ БУЛО ДУЖЕ СТРАШНО, КОЛИ…
«Під час авіаперельоту. Я дуже боюсь турбулентності. Завжди пишу повідомлення чоловікові та мамі, аби вони подбали про дітей і про те, як я усіх їх люблю. Дуже боюсь літати, але доводиться. В Київ літаю практично щомісяця. Пригадую нашу подорож до Америки, коли ми летіли над озером Мічіган, а літак провалився в повітрі… Це єдине, чого боюсь. А взагалі, я безстрашна» (посміхається).
КОЛИ-НЕБУДЬ Я ОБОВ’ЯЗКОВО…
«Відкрию салон або клініку в іншому місті».
Я НІКОЛИ НЕ…
«Ви питаєте це в людини, в якої було дуже насичене студентське життя (сміється). Напевно, ніколи не пробувала важких наркотиків».
НАДІЮСЯ, ЩО МОЇ ДІТИ…
«Будуть чітко знати, ким вони хочуть стати і будуть впевнено йти до мети. Напевно, найгірше – це невизначеність, коли не знаєш, чого хочеш отримати від життя. Буду допомагати своїм дітям, але в жодному разі не нав’язуватиму нічого свого. Нехай вирішують самі, а ми з татом допоможемо. Наприклад, у мене була чітка мета стати стоматологом аж до четвертого курсу медуніверситету. У школі знала, що хочу бути зубним техніком, а вступивши до коледжу, зрозуміла, що мені потрібно рухатися далі. А на останньому курсі трапився збій систем – я стала блогером. Це мені приносило набагато більше кайфу. Я кайфувала від того, що малюю (заочно Олександра свого часу вступила до інституту мистецтв – ред.), граю на фортепіано. Творчі хобі у мене були, але я розуміла, що професія стоматолога – це класно і престижно».
МІЙ НАСТУПНИЙ БІЗНЕС БУДЕ ПРО…
«Про красу».
ЧЕРЕЗ 5 РОКІВ ОЛЕКСАНДРА ПУСТОВІТ…
«Оце найважче питання. Бо 5 років тому ви не знали б Олександру Пустовіт. От чесне слово (посміхається). Життя таке цікаве, стільки всього трапилося за цей період. І я уявлення не мала 5 років тому, що буду мати салон краси, відкриватиму клініку, у мене буде майже 2 мільйони підписників в Instagram, будуть номінації та нагороди, крута машина і будинок.
Навіть не хочеться забігати наперед, бо так нецікаво. Подивимося, що ж буде. Усі разом».
