Помічаєте за собою те, як ви змінились з 24 лютого 2022 року? Як змінилося ставлення до багатьох подій/людей, як багато нових (і подекуди дуже страшних) речей ми дізнались і побачили, скільки втрат довелось пережити, а скільком людям – допомогти. А скільки разів за цей час ви відчували провину вцілілого, скільки разів картали себе за те, що робите недостатньо? Як розуміти зміни власної психіки та жити в умовах довгострокової війни – читайте у матеріалі від нашої постійної експертки, психологині Олени Будько.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Емоційні гойдалки в умовах війни – розповідає психологиня Олена Будько
«Наша психіка «мобілізувалася»
Життя у тривалій війні – це реальність сьогодні. Наша психіка «мобілізувалася» та ми поступово зрозуміли, що відкладати життя не потрібно. Але як продовжувати нормально функціонувати в режимі постійного форс-мажору – не завжди зрозуміло.
В умовах затяжної війни люди вже не так гостро реагують на обстріли, руйнування, потреби військових та постраждалих, втрачають здатність до співпереживання. Чому так відбувається? Адаптація. Адже адаптивна функція психіки першочергово є захисною і робить усе, щоб допомогти людині вижити. Перебувати місяцями в гострому стресі рівносильно повільній смерті, не помічаючи рівень небезпеки.
«Наша психіка має потенціал відновлення»
Ось чому важливо не звикати до війни, а свідомо допомагати психіці підлаштовуватись під ситуацію, щоб знайти максимальну точку балансу. В іншому випадку формуватимуться деструктивні адаптивні форми: різного роду залежності, тривожні розлади, депресія, фрустрація, психосоматичні прояви тощо.
Наша психіка має величезний потенціал відновлення та стійкості, зважаючи на обставини, в яких перебуваємо. Ми не можемо зарадити світу, але ми можемо зберегти себе у цій війні. Адже вона обов’язково закінчиться, а от вийти з деструктивних станів людині буде важко.
То як допомогти собі вижити тут і зараз?
Нормально, що психіка потроху переключається на звичні речі: цілі у роботі, зміни у побуті, нові бажання та мрії, відпочинок та спілкування. І це нормально, що у відносно безпечних регіонах нашої країни війна може відійти на задній план, ніби лишатись на фоні. Саме адаптивна функція повертає до буденних справ та бажань. Зрозуміло, що усе це знову стане другорядним з черговим сигналом тривоги або невтішними новинами. Тому не нехтуйте довоєнними рутинними справами: ходіть на прогулянку, займайтесь хобі, купуйте улюблені речі та читайте цікаві книги.
Чудово допоможе зберегти емоційну рівновагу пошук вдячності. Це сильний ресурс для людини. Щодня знаходьте (а краще запишіть) 10 простих подяк собі, людям, Богу (Всесвіту): за обійми близьких, за свіжий хліб, за тишу, за зміни в житті, за підтримку та можливості.
Обов’язково забезпечте на якісному рівні свої базові потреби: достатній сон, воду та здорове харчування. Саме базові потреби є передумовою вашого нормального життя.
Знаходьте приводи для сміху та позитивних емоцій. Це чудова розрядка у стані хронічного стресу.
Не придушуйте власні емоції, дозвольте собі поплакати або ж покричати в подушку, позлитись чи посумувати. Діліться своїми переживаннями і страхами з тими, кому довіряєте. Головне – не пригнічуйте ці емоції у собі.
Світ змінюється постійно. Якщо повільні зміни ми можемо не помічати в потоці власного життя, то те, що відбувається трохи більше, аніж 600 останніх днів, часто може вибивати.
Але зараз найкращий час почати дбати про себе, розвивати усвідомленість, аби не вигоріти та навчитись жити у новій реальності.
INSTAGRAM: @olena.budko
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Як відрізнити панічну атаку від тривожності – відповідає психологиня Олена Будько
Депресія: як розпізнати та допомогти – розповідає психологиня Олена Будько
Чому важлива психологічна підтримка під час війни – розповідає психологиня Олена Будько
