Ми живемо в епосі багатозадачності та інформаційного шуму, де розум працює в режимі постійної пильності. Повідомлення, зустрічі, push-сповіщення, список справ у нотатках, новини, естетичний успіх, про який розповідають в соціальних мережах – усе змагається за нашу увагу. І що цікаво: ми все рідше щось пам’ятаємо, бо замість справжнього проживання моменту, ми прокручуємо його на швидкості, пропускаємо важливі деталі та слова, концентруємось не на тому, відповідно – забуваємо про найважливіше – про себе. Але мозок – не машина. Він хоче ритму. Простору. Повторення. А часом – тиші сьогодні – для кращої роботи завтра.
Що забирає пам’ять і концентрацію насправді?
Сучасні дослідження говорять: ключовим ворогом нашої уваги є не перевантаження інформацією, а відсутність ментального фільтра. Ми не встигаємо відфільтровувати важливе від випадкового. І це виснажує не менше, ніж фізичне навантаження. Найбільше нашу когнітивну енергію «поглинають»:
- хронічна втома (не обов’язково фізична, часто – сенсорна);
- стрес та обставини, на які ми не можемо вплинути;
- недостатня «переварюваність» інформації (відсутність рефлексії, осмислення, застосування отриманої інформації, незнання як реагувати на негативні новини);
- постійне перемикання уваги між завданнями (в середньому людина перемикається між завданнями кожні 40 секунд).
Концентрація – це не зусилля. Це простір
Замість того, щоб змушувати себе концентруватися, варто створити умови, в яких концентрація виникає природно. І перший крок – це не дисципліна. Це зменшення шуму.
- Почніть зі звички встановлення ритуалів перед певною справою. Наприклад, завжди пийте каву або чай перед складним завданням і більше нічого не робіть в цей момент. Це сигнал мозку: «Я готуюсь до глибокої фази». Регулярність таких ритуалів без телефону творить глибоку нейронну звичку, що покращує фокус без зусиль та без «ще 5 хвилин у телефоні – і встаю».
- Стабільне інформаційне голодування. Спробуйте виділяти 2 години на день без інформаційного споживання: без телефонів, екранів, текстів, подкастів, навіть музики. Ці 2 години – як харчування для пам’яті. Саме тоді мозок починає консолідувати інформацію, шукати нові зв’язки, кристалізувати спогади.
- Підсилюйте пам’ять та концентрацію через тіло. Пам’ять не лише про мозок. Фізична пам’ять також впливає на ментальну, а щоденні практики, які поєднують тіло й концентрацію допомагають в цьому найкраще: балансування (стояти на одній нозі чи на балансуючій дошці), йога, малювання від руки, ведення щоденника тощо. Такі звички активують центр пам’яті в мозку.
- Ставте життя на паузу. Навмисно «вимикайтесь» на 5-10 хвилин простим лежанням на підлозі без дій чи спостереженням за вулицею з вікна. За ці декілька хвилин не робіть абсолютно нічого, і після – повертайтесь до справ.
- Принцип: «Якщо інформація має вхід, то повинен бути й вихід». Інформація, яку ви споживаєте, повинна хоч іноді мати вихід: прочитали статтю – запиши одну думку з неї, послухали лекцію – обговоріть її з кимось, надихнула чиясь історія – візьміть приклад на практиці тощо. Це правило активує довготривалу пам’ять. Те, що не осмислено і не передано – випаровується. Так ви будете концентруватись на потрібній інформації та запам’ятовувати те, що потрібно саме вам.
Коли ми говоримо про пам’ять і концентрацію – ми говоримо про життя в контакті з собою. Бо найкраща пам’ять – це не «вміти й знати багато», а не забувати себе в цьому всьому…
Фото: Pinterest
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Чому ми стаємо забудькуватими і як розвивати пам’ять?