Запахи – це наші невидимі щоденники. Вони відкривають давно забуті спогади, нагадують про перше кохання, подорожі чи прості миті щастя, які здавалися втраченими. Аромат здатен стати вашим особистим «кодовим знаком» – настільки впізнаваним, що асоціюється саме з вами, як голос чи почерк. У цьому і магія парфумерії: вона не лише прикрашає образ, а й фіксує історію життя. І щоразу, обираючи новий флакон, ви пишете ще одну сторінку власної ольфакторної біографії. Про те, що таке ольфакторна пам’ять і як вона на нас впливає – розповідаємо далі у матеріалі.
Що таке ольфакторна пам’ять?
Спробуймо розібратись. У наукових джерелах феномен ольфакторної пам’яті пояснюють так – коли ми відчуваємо запах, нюхові нейрони у верхній частині носа генерують імпульс, який передається до мозку по нюховому нерву. Частина мозку, до якої він надходить спочатку, називається нюховою цибулиною, вона обробляє сигнал, а потім передає інформацію про запах до інших ділянок, тісно пов’язаних з нею, які разом називаються лімбічною системою. Простими словами: мозок пов’язує певний запах із відчуттям, пережитим моментом або особливою людиною. Ви мали б відчувати це (просто підставте свої спогади): запах свіжоспеченої перепічки миттєво переносить у бабусину кухню, хвоя – у літній ліс, де ви збирали чорниці, а ніжний цитрусово-квітковий аромат із легкою терпкістю – у дитсадок (так пахла чуйна і сердечна вихователька, яка трішки нагадувала маму). Це не лише згадки про минуле, а й справжні емоції, які оживають щоразу, коли знайомий запах торкається пам’яті.
Чи можуть погані спогади змінити ваше ставлення до улюбленого аромату?
Протягом життя ми переживаємо велику кількість подій і природно, що чимала їх частина може бути не зовсім приємною: чи то болючий розрив (з партнером, другом чи навіть сім’єю), чи відчуття фізичної втрати, або ж психоемоційно складні епізоди. У такі миті можна самостійно собі допомогти, позбувшись хоча б одного подразника – аромату, з яким пов’язані ці події. «Якщо ви переживаєте втрату чи складні емоції, останнє, чого хочеться, – відчувати запах, що тягне вас у минуле. Новий парфум допомагає створювати інші асоціації й відкривати простір для нових спогадів», – пояснює Джулі Волш-Мессінгер, психолог і доцент кафедри психології Університету Дейтона, яка спеціалізується на нюху, емоціях і соціальній поведінці. Тож новий парфум – це не просто косметична примха. Це спосіб керувати власними емоціями, закривати розділи минулого і писати нову історію – вже у власному ароматичному почерку.
Лоялісти та метелики
За словами Дон Голдворм, співзасновниці агентства 12.29. та експертки з ароматів, яка працювала з такими зірками, як Леді Гага та сестри Олсен, у світі ароматів існують два типи людей. Перші – лоялісти. Вони роками носять один і той самий парфум, роблячи його частиною своєї ідентичності. «Зазвичай вони змінюють аромат лише тоді, коли хочуть залишити минуле позаду. Це швидкий і дуже емоційний крок, який додає сили», – пояснює Голдворм. Другі – «метелики» (мінливі). Для них аромат – радше аксесуар, як сумка чи помада. Вони легко мають десяток флаконів і обирають аромат залежно від настрою чи трендів. «Метелики рідко закінчують парфум до кінця. Вони відгукуються на нове й модне, не прив’язуючи запах до подій свого життя», – каже експертка.
Аромати – це не флакони на полиці, а спосіб пам’ятати, жити й відчувати різні етапи свого життя. Хтось знаходить у них сталість і підтримку, а хтось – свободу та гру з новим настроєм.
фото Pinterest
