Літня спека – це час для відпочинку біля водойми та отримання насолоди від теплої пори, але саме спека несе як часткову користь під час релаксу, так і небезпеку для здоров’я. Щоб уникнути можливих проблем спричинених палким сонцем і застерегти себе влітку від небезпечного відпочинку спричиненого спекою, сертифікована нутриціологиня, постійна експертка Space mag. – Наталія Тарапата поділилась важливими етапами, якими не варто нехтувати в палкі дні літа. Далі – з перших уст.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як батькам підтримувати когнітивні функції школярів – розповідає Наталія Тарапата
Невпинні кліматичні зміни та температурні рекорди змушують замислитися над вектором дій людства на планеті. Одним з наслідків цього є те, що екосистеми підпадають під пікові температури повітря, земна поверхня отримує все вищі дози ультрафіолетового радіаційного випромінювання, ці періоди стають тривалішими, а вплив, на жаль, все інтенсивнішим.
З іншого боку, людина є залежною від сонця та сонячного світла. Грамотна взаємодія з сонцем підтримує обмін нейромедіаторів та профілактує депресію, укріплює імунну систему та енергетичний метаболізм. Тож базовими знаннями про безпеку взаємодії з сонцем має володіти кожен.
У цій статті розглянемо кроки підтримки, якими можна покращити самопочуття та убезпечити себе і дітей під час спеки, відтак маючи можливість організувати корисну інсоляцію.
ФІЗИЧНІ БАР’ЄРИ VS SPF- ФІЛЬТРИ
Наше тіло еволюційно заточене під перебування під сонцем. Але надлишкова інсоляція підвищує ризики теплового удару, опіків, фотостаріння шкіри, гіперпігментації, а також раку шкіри. Ці ризики зумовлені не лише способом життя (в цьому випадку буквально проведеними на сонці годинами), але і детерміновані генетично. Саме тому не рекомендовано орієнтуватись на чужий досвід у справах планування інсоляції.
Найважливішою протективною стратегією при цьому лишається мінімізація перебування на відкритому сонячному світлі та дотримання режиму так званих «безпечних годин», які все більше стискаються до раннього ранку та вечірнього часу.
Відтак, використання SPF-фільтрів у якості захисту від UV-випромінювання викликає багато питань: в контексті ефективності та в контексті екологічності складу.
У великому європейському дослідженні за участю понад 300 тисяч респондентів було підтверджено, що захисні креми не попереджають рак шкіри.
У березні 2022 року в журналі Pharmaceuticals вийшла стаття про негативний вплив токсичних інгредієнтів SPF-кремів як на організм людини, так і на жителів водойм, в яких плавали користувачі цих кремів. Зокрема, нано-частки з кремів потрапляли трансдермальним шляхом у кровотік, здійснюючи цитотоксичні (тобто токсичні для клітин) ефекти.
(Wawrzynczak A., Feliczak-Guzik A., Nowak I.Nanobiomaterials in Galenik Formulations and Cosmetics: Applications of Nanobiomaterials. Elsevier Inc.: Amsterdam, The Netherlands. Nanoscreens: From nanoencapsulated to nanosized cosmetic active forms; pp. 25 – 46)
Організація Економічної Взаємодії та Розвитку (OECD) опублікувала дані про наявність молекул-ендокринних дизрапторів, які були присутні у складі сонцезахисних кремів, у спермі та плаценті досліджуваних учасників. Також присутні дані про можливість мімікрії частини складників таких кремів під стероїдні гормони та негативний вплив на репродуктивну систему людини. (Rehfeld et al.)
Подальші дослідження підтвердили естрогенову, андрогенну та тиреоїдну дію складників кремів, які було також віднесено до категорії ендокринних дизрапторів. Пізніше були опубліковані дослідження про нейротоксичність інгредієнтів та їхній вплив на нейрони та поведінкові патерни користувачів.
Lorigo M., Mariana M., Cairrao E. Photoprotection of ultraviolet-B filters: Update Review of Endocrine Disrupting Properties. Steroids. doi: 10.1016/j.steroids.2018.01.006
Pacheco M., Marques A., Guilherme S., Effects of Sunscreen agents: oxydative stress, energetic profiles, neurotoxicity and behavior in response to titanium dioxide nanoparticles and oxybenzone.
Int. J. Mol. Sci. 2021;22:1567.
Також були досліджені ефекти складників кремів на морських жителів, а саме на мідій, креветок, дельфінів, риб. Дослідження підтвердили накопичення в них токсичних складників SPF-кремів (навіть тих, які були заявлені як органічні креми), що впливало на серцеві ритми, генну експресію та здатність морських жителів розмножуватись.
Danovaro R., Bongiorni L., Corinaldesi C., Giovanelli D., Astolfi P., Sunscreens cause coral bleaching by promoting viral infections. Environ. Health Perspect. doi: 10.1289/ehp.10966
Thorel E., Clergeaud F., Jaugeon L., Rodrigues A., Effect of 10 UV filters on shrimp Artemia salina.
Tetraselmis sp. Toxics. 2020;8;29. doi: 10.3390/toxics8020029.
Boyd A., Srewart C.B., Philibert D.A., How Z.T. The effect of organic ultraviolet filter exposure on the behavior and physiology of Daphnia magna. Sci.Total Environ, 2021;750;141707
З огляду на наведені дані, кращою стратегією безпеки перебування на сонці лишаються фізичні бар’єри, як то щільна тінь, закритий одяг, головні убори та обмежений час перебування під прямими променями. А також варто розглянути нутрицевтичну підтримку для захисту зсередини.
НУТРІЄНТИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗАХИСТ ВІД УЛЬТРАФІОЛЕТУ
Окрім зовнішніх бар’єрів ми можемо використовувати нутрицевтичну підтримку для захисту зсередини. До таких протективних нутрієнтів відносяться:
- Астаксантин
- Лікопен
- Вітамін Д
- Всі антиоксиданти, оскільки чим менше рівень оксидативного стресу в організмі, тим менше шкіра буде схильна отримати сонячний опік
Наш захист від ультрафіолету залежить у великій мірі від ефективності детоксикаційних та антиоксидативних систем, роботи ферментів глутатіонтрансферази, каталази, супероксиддисмутази та інших. Прийом антиоксидантів (в тому числі селену, вітаміну Е, вітаміну С) підвищуватиме захисні властивості шкіри.
ВЗАЄМОДІЯ СОНЦЯ І ВІТАМІНУ Д
Багато міфів та різночитань трапляються в контексті взаємодії з сонцем та синтезу вітаміну Д. Вітамін Д вважається важливою частиною гормональної системи людини. І ми часто згадуємо про вітамін Д якраз в контексті сонячної засмаги, сподіваючись надолужити рівень цього вітаміну в організмі інсоляцією. Моя рекомендація – відстежувати свій рівень вітаміну Д через аналіз крові та відновлювати його своєчасно у разі виявлення дефіцитарності. Бажано здійснити це до літнього сезону, оскільки достатній рівень вітаміну Д (в цьому випадку, як антизапального агента) чинитиме протективний ефект проти сонячних опіків, знижуючи онко-ризики для шкіри. (PMID: 28125434; PMID: 29064295).
Окрім того, що достатній рівень даного вітаміну важко надолужити інсоляцією, є також і генетичні полімофрізми (поломка генів VDR, DHCR7), які відповідно знижують чутливість рецепторів до вітаміну Д та зменшують можливість синтезу вітаміну Д підшкірно при взаємодії з сонцем. Про це важливо пам’ятати всім, хто бажає надолужити цей вітамін перебуванням на сонці, наражаючи себе при цьому на ризики для здоров’я.
Якщо розкривати тему генетичних схильностей, у певного сегмента людей також існують поломки гену ВС01, що знижує конверсію бета-каротину в ретинол, провокуючи знижені рівні лютеїну, лікопену, астаксантину в організмі. В контексті взаємодії з сонцем це значно підвищує ризики фотостаріння, гіперпігментації, опіків та оксидативного стресу у таких людей.
Вказані вище нутрицевтичні добавки можна приймати курсово з протективною ціллю, у разі відсутності протипоказів та не перевищуючи рекомендовані добові дозування.
ПОТОВИДІЛЕННЯ ТА АНТИПЕРСПИРАНТИ
Людське тіло має вбудований механізмом терморегуляції, який включає шляхи комунікацій між терморецепторами шкіри, мозком, центральною нервовою системою та системою зворотних зв’язків. Не втручатись і не заважати цьому фізіологічному механізму означає вже певним чином підтримувати гомеостаз. Мова йде про те, щоб дати собі можливість пітніти, і уникати використаня радикальних блокуючих потовиділення антиперспирантів або ін’єкцій.
Потовиділення – це фізіологічний процес, організований нервовою системою з метою терморегуляції, у відповідь на підвищену температуру. Випаровуючись, піт забезпечує втрати тепла з поверхні, тим самим знижуючи температуру тіла. Найважливішим медіатором такої терморегуляції є ацетілхолін. Ін’єкції, які проводять з метою зниження потовиділення, блокують синтез даної речовини. Ацетілхолін – найважливіший нейромедіатор, який керує парасимпатичною нервовою системою, яка відповідає за ресурсність, накопичення енергії та здатність перебувати у стані спокою. При недостатності ацетілхоліну порушуються нервово- м’язові зв’язки, блокується передача нервових імпульсів, на чому і базується принцип даної їн’єкції. Іншими словами, таку маніпуляцію можна розцінювати як пряме втручання у роботу нервової системи, що не може не мати зворотної сторони. Тож у разі підозри на надмірне нефізіологічне потовиділення краще перевірити роботу щитоподібної залози, наднирників, виключити інфекційні патології. У разі надмірного потовиділення у зоні пахв, виключити гіперамоніємію. У разі більшої пітливості правої пахви – приділити увагу діагностиці печінки. Навіть якщо турбує різкий запах потовиділень, це не привід радикально блокувати цей шлях, а варто розібратись зі шляхами трансульфурації, метаболізму ароматичних амінокислот та можливими іншими метаболічними блоками. Інакше – дайте тілу пітніти!
Можна застосовувати дотації вітамінів В2, В3, В9, які стимулюють роботу фермента ацетілхолінестерази. Саме цей фермент відповідає за розщеплення ацетілхоліна, впливаючи таким чином на процес потовиділення і термічний поріг, при якому воно відбувається. Додатково, вітамін В3 також належить до списку протективних елементів при взаємодії шкіри із сонцем.
Не забуваймо і про те, що виділення поту – це один зі шляхів детоксикації. Блокуючи цей шлях антиперспірантами (на ринку є товари, які здатні блокувати потовиділення на термін навіть до 7 днів), ми не даємо можливості евакуації токсинів, які продовжують циркулювати у кровотоці, навантажуючи внутрішні органи. Набагато більш безпечним є вибір на користь екологічних дезедорантів, які не блокують процеси потовиділення.
РЕГУЛЯЦІЯ ПИТНОГО РЕЖИМУ
В процесі потовиділення ми втрачаємо не лише воду, але й цінні електроліти, які важливо відновлювати з метою підтримки гомеостазу. У електролітів та кислотно-лужного балансу – прямий зв’язок, тож при порушеному електролітному стані порушиться і водний баланс, і pH, що своєю чергою вже сприятиме іншим дефектам та ферментопатіям.
Симптомами порушеного електролітного балансу можуть бути збої серцевого ритму з характерними порушеннями на ЕКГ, сонливість, м’язові спазми або судоми, відчуття тривожності. Може спостерігатись зниження артеріального тиску. Можливі симптоми наявності синців під очима, очі можуть підпухати (особливо помітно у діток).
Електролітні комплекси зручно мати у вигляді порошку, додаючи його у пляшку питної води собі та дітям. Це доречно робити не лише під час спеки, а й у разі інших подій, при яких йде підвищена втрата води, як то інтенсивний спорт, відвідування сауни, отруєння, блювота або діарея.
У якості джерела електролітів можна використовувати мінеральну воду, яка має високу біодіоступність цих іонів.
INSTAGRAM: @tarapatanataliia
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Чи є альтернатива антидепресантам – відповідає нутриціологиня Наталія Тарапата
Як запобігти розвитку онкології – розповідає Наталія Тарапата
Що потрібно знати про вплив гормональних контрацептивів: розповідає нутриціологиня Наталія Тарапата
Як правильно харчуватися в умовах блекауту – розповідає нутриціологиня Наталія Тарапата
