ЗУБРИК

Луцька організаторка свят Тетяна Зубрик про журналістську хворобу, каву з Монатиком та маминих синків

У круговороті яскравих івентів, у вирі зустрічей та посмішок, посеред нестримного потоку ідей і креативу – глибока, харизматична, щира жінка та справжній event-гуру, яка разом із командою провела сотні феєричних подій високого рівня.

SPACE поспілкувався з амбітною та відкритою організаторкою свят агенції FEELGOOD Тетяною Зубрик і дізнався не лише про професійну діяльність та вміння тусити.

Інтерв’ю з яким відомим ресторатором запам’яталося Тетяні на все життя? Як вдалося покинути сферу журналістики та чому досі її переслідує журналістське минуле? Яка музика лунає в її навушниках під час бігу та чи відвідує вона нічні клуби? Дізнаємося з перших уст.

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ХОЛЕРИК ЗА ТЕМПЕРАМЕНТОМ ТА РОКЕРКА У МИНУЛОМУ

«Все життя мені хотілося щось організовувати. За темпераментом я холерик, відтак хотілося постійно щось створювати, а під час навчання ми з друзями організовували дискотеки, заснували рок-фестиваль «Велика Руханка» (тоді я ще належала до цієї субкультури) та вигадували концепції концертів. Згодом я зрозуміла, що моє покликання – зробити свято самій собі».

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ПРО ЖУРНАЛІСТСЬКЕ МИНУЛЕ ТА ЗАРПЛАТНЮ ЖУРНАЛІСТА

«На четвертому курсі я почала працювати, здобула перемогу у конкурсі «Студент року» у номінації «Журналіст року». Я реально люблю цю професію. Інколи навіть сумую за нею (посміхається). Однак я відчула максимальну реалізацію у цій сфері у Луцьку. А ще велику роль зіграв рівень доходу: робота журналіста – не надто високооплачувана на Волині, як на мене. Зарплатня, яку пропонували, не зовсім влаштовувала мене, навіть якщо йшлося про посаду редактора».

ПРО РОБОТУ У ВОЛИНСЬКИХ ВИДАННЯХ ТА ІНТЕРВ’Ю З БРОВІНИМ ТА КУЗЬМОЮ

Тетяна писала для «Аверс-прес», була дописувачкою польсько-українського видання «Волинський монітор» («MONITOR WOŁYŃSKI») і водночас працювала штатним журналістом у виданні «FREE TIME». Журналістка у минулому зізнається, що найбільше їй запам’яталася бесіда із відомим луцьким ресторатором Олегом Бровіним. «Якщо йдеться про відвертість, то вразив Кузьма Скрябін», – пригадує Тетяна.

ПРО ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ ТА АСОЦІАЦІЇ З FEELGOOD

«Після участі у стипендіальній програмі імені Лейна Кіркланда, у контексті якої я досліджувала соціологічну тему торгівлі людьми за кордоном, мені захотілося повністю змінити сферу діяльності. Натомість у 2015 році івент-індустрія Луцька була зовсім нерозвиненою. Ще під час періоду мого перебування у Польщі друзі повідомили мене, що хочуть заснувати івент-агенцію, мовляв, повертайся, будеш організатором. Я твердо відмовила, бо тоді не бачила у цій професії перспективи у Луцьку.

Згодом я потрапила на масштабну весільну виставку в Познані, яка перевернула моє уявлення про цю сферу, а тим часом друзі не припиняли проводити «моральні бесіди», переконуючи мене долучитися.

Всі думають, що FEELGOOD придумала я, а оранжевий колір пов’язаний з кольором мого волосся. Насправді ці асоціації не зовсім відповідають реальності: назву придумав наш фотограф Вітя Голіков. Спочатку агенцію хотіли назвати MR. FEELGOOD (адже у складі було 5 хлопців), а потім з’явилася я, тому назву змінили. Фірмовий колір та логотип придумав наш друг, дизайнер, Андрій Бочаров. Я єдина, хто була проти оранжевого кольору на логотипі, позаяк у мене були політичні асоціації. П’ять за, я одна проти, тому відтінок-таки залишили».

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ПРО ТАБУ В РОБОТІ ІВЕНТ-МЕНЕДЖЕРА

  • Брехня. Ніколи не обманювати клієнта навіть за умови форс-мажорів і бути відвертим – особливо у контексті обговорення бюджету.
  • Не обіцяти того, чого не можна виконати: гонорар не настільки важливий, натомість нас цікавить результат.
  • Ми не працюємо з новачками в івент-сфері та неперевіреними підрядниками. Тобто, ми можемо працювати з різними бюджетами, але у нас є певні умови. Крутий організатор оптимізовує бюджет настільки, що усі залишаються задоволеними і результат перевершує себе.

 

«В офісі FEELGOOD справді немає офіціозу, ділових костюмів та усталених правил – лише невимушена атмосфера. Ми п’ємо каву, інколи вино, а подекуди і віскі можемо випити з клієнтом, аби зняти стрес. Будь-яка подія для людей – це стрес, а для нас – це не проблема. Ми можемо вирішити будь-який форс-мажор. За роки існування ми переконалися, що будь-яке питання можна вирішити, головне – це налагоджена комунікація і дружні стосунки з іншими людьми.

В організатора повинно бути дуже круте відчуття свята. Я відчуваю клієнта, відчуваю атмосферу і формат свята, який йому підійде. Аби опанувати професію організатора, потрібно володіти нереального рівня комунікабельністю та стресостійкістю. Для вирішення деяких проблем у вас може бути лише 5 хвилин. Організатор – це друг, психолог, який може спілкуватися з клієнтом 24/7 без формальностей. Всього іншого можна легко навчитися: освоїти процеси із документацією, опанувати схему ведення проєктів тощо.

Ми задумувалися над тим, аби створити навчальну платформу FEELGOOD EDUCATION. Можливо, це навіть наша місія – ділитися знаннями та розвивати ринок. Але сьогодні це не в пріоритеті, адже в найближчих планах – вийти за межі Луцька».

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ЗУБРИК

ПРО ПРОЄКТИ, ЯКИМИ ВАРТО ПИШАТИСЯ

  • Корпоратив у стилі вікінгів. Нам дали завдання, яке виконати у Луцьку було дуже важко, аби передати всю епоху Середньовіччя. Але у нас вдалося: кухня, конкурсна програма, світлові ефекти, фотозони, танці та бої з мечами… Ми повністю поринули в атмосферу епохи.

автор відео: Solovey Production

  • «Хочу організувати тусовку в честь свого дня народження на території аеродрому», – сказав нам клієнт і тим самим повернув нас до життя, неймовірно прокачав після карантину і нагадав про те, для чого ми існуємо.

автор відео: Solovey Production

  • Шатро у замку Любарта. Нам вдалося створити весілля у просто нереальній атмосфері, розробивши зону церемонії, підсвітивши мури. Цієї ідеї досі ніхто не повторив.

автор відео: Віталій Шевчук

ПРО КОРПОРАТИВ «КОНТИНІУМА» ТА «MODERN EXPO»

«Нас цікавить масштаб події. Ми мріємо зробити корпоратив для «Континіум» у Києві (для прикладу), а також нам було б цікаво співпрацювати з «Modern Expo» і створити з компанією спільний івент або корпоративне свято. Тобто, організувати захід для кількасот працівників, об’єднаних цінностями компанії.

ПРО АВТОРСЬКИЙ ПРОЄКТ

Упродовж 3-х років ми займаємося розробкою авторського проєкту з цікавою концепцією. Це трапиться тоді, коли ми знайдемо спонсорів (позаяк це захід не на 10 000 доларів), а також коли Луцьк буде ментально готовий. Специфіка проєкту – це фестиваль сучасного мистецтва. В Україні немає аналогів такому заходу, тому хочемо показати, що таке мистецтво у нашій країні та в Луцьку зокрема. Це буде платформа, де ми об’єднаємо талановитих людей і перетворимо нічний Луцьк на кадри з фільму «Аватар».

ЯКИМ Є ДЕНЬ ІЗ ЖИТТЯ ТЕТЯНИ ЗУБРИК?

«Не сильно втомлюєшся, коли робиш те, що любиш. Для мене робота – це вже спосіб життя, адже я не розділяю його приватні та робочі моменти. Вранці я можу піти на тренування, провести кілька зустрічей, пообідати з колегами, а ввечері обговорити бюджет свята зі своїми нареченими за кавою або навіть келихом вина, після чого ми просто спілкуємося про все на світі. Можу прийти в нічний клуб і побачити своїх клієнтів там – це найвищий рівень комунікації 😊».

Зубрик

фотограф: Варвара Шевчук

ВИ ЧАСТО ВІДВІДУЄТЕ НІЧНІ КЛУБИ?

«Коли тренер не бачить (сміється). Специфіка роботи така, що потрібно бути в комунікації завжди незалежно від місця. Ті, хто працюють у клубах – наші друзі і наші клієнти, тому ми підтримуємо зв’язок. А відвідувати нічні клуби я люблю, аби суто танцювати упродовж 5-ти годин без перерви. Такий собі антистрес. Я не помічаю, як іде час. У клубі я не організатор FEELGOOD, я просто Таня».

ЗУБРИК

фотограф: Анастасія Щира

ПРО КАВУ З МОНАТИКОМ ТА ПЛЕЙ-ЛИСТ

«Люблю музику клубного формату і водночас можу слухати рок (адже всю юність проїздила на рок-концерти). А взагалі плей-лист мій дуже специфічний, якби його хтось побачив, був би в шоці (сміється). Я виросла на рок-культурі, в душі я любила попсу (всі ми, дівчата,  в дитинстві слухали «Іванушки international» та «Корні»). В авто та на роботі вмикаю пісні гурту «5’Nizza», живі концерти яких я майже не пропускаю. Для натхнення – вокаліст Sun Suy. Для настрою я слухаю Монатика, мабуть, навіть не через музику, а через те, що він із Луцька, а його продукт я оцінюю з позиції своєї роботи і просто захоплююсь. А ще мрію, аби він став хедлайнером на одному з наших івентів. І просто мрію випити з ним кави та поговорити про життя».

ЗУБРИК

ПРО СОН ТА КЕРРІ БРЕДШОУ

«У мене також сідають батарейки і буває таке, що я зовсім не в ресурсі. Основний інструмент відновлення – сон, подекуди навіть 12-годинний. А ще гуляю зі своєю Керрі (золотистий лабрадор та улюблениця Тетяни) – відкладаю телефон та граюся з нею. Відчуваю за неї таку ж відповідальність, як за дитину, але вона виконує важливу роль моєї кращої подружки. За спільних 10 років вона вже знає всі мої звички, а ще підлаштовується до мого графіку: якщо треба, то спить зі мною до 12 години дня».

ЗУБРИК

ПРО СТОСУНКИ ТА ВЕСІЛЛЯ ЗАРАДИ ВЕСІЛЛЯ

«Я не в стосунках. І я цього не приховую. Важко відповісти так, щоб нікого не образити (сміється). Після останніх тривалих та серйозних взаємин я прийняла для себе внутрішнє рішення: почну наступні стосунки тільки тоді, коли я буду дуже впевнена в цій людині. Мабуть, ще не зустріла таку. Я не з тих людей, які хочуть заміж: я вже там була (сміється). Весілля заради весілля для мене – не в пріоритеті. Я за емоції, тому можу сказати, що друге буде не менш феєричним дійством за перше. Розпочинати стосунки через страх залишитися на самоті – це також не про мене. Не відмовляюсь від спілкування з чоловіками, вони, звісно, присутні у моєму житті, але не вірю в кохання з першого погляду: я більше раціональна, аніж емоційна, тому мені потрібен час, аби дуже добре пізнати людину і полюбити її».

ЗУБРИК

фотограф: Віктор Голіков

ПРО ВИПРАВДАНІ ВИМОГИ ДО ЧОЛОВІКІВ

«Моє журналістське минуле не покидає мене досі, адже в мене є особливість, яку всі помічають. Якщо мені цікава людина, я ставлю багато питань і проводжу свого роду інтерв’ю. Я не питаю, скільки людина заробляє і хто його батьки, натомість цікавлюсь музикою, яку він слухає, як відпочиває, які хобі має та що він п’є (жартує). Чи змогла б я бути у стосунках із людиною, яка дуже прагматична в роботі, працює з 9:00 до 18:00, має чіткі обов’язки, розділяє роботу та приватне життя та думає, що жінка повинна на вихідних прибирати та готувати? Звісно, що ні.

Мені подобаються чоловіки, які щось створюють. Це або продукт, або послуга, або ідея – щось велике, що змінює цей світ. Ми повинні бути на одній хвилі. Коли я розповідаю про свій проект (існуючий чи майбутній) – дуже хотілося би підтримки і поради збоку. Для мене важливо, аби чоловік серйозно сприймав те, чим я займаюся (тобто я ж не конфеті на весіллі розкидаю). І це взаємно – я часто захоплююся іншими людьми, які мають амбітні плани і роблять вартісні речі/проекти. Тому моя підтримка і розуміння гарантовані.

До мого графіку життя треба звикнути або ж мати такий же темп. Я не домогосподарка і на побут взагалі не маю часу – я створена для глобальніших речей (посміхається). Біля мене по роботі  багато чоловіків, тому поруч не може бути людини, яка ревнує чи чогось не дозволяє. У свої 34 роки у мене багато виправданих вимог. Я не суджу людину за розміром гаманця чи за статусом, але вона повинна бути вільною у своїх думках та діях. Поважаю самодостатніх і реалізованих чоловіків. Було б круто, якби ця людина мене також чогось навчила: не хочеться бути вічним мотиватором у сім’ї, бо інколи і мені потрібна мотивація. Всі думають, що я завжди у гарному настрої, а хотілося б, що моя людина сприймала мене і тоді, коли я в поганому настрої, бо в ньому я також буваю. Мій стиль життя треба сприймати, бо виправити мене точно нікому не вдасться.

Важлива харизма. Обожнюю, коли чоловіки вміють спілкуватися і бути впевненими в собі. А ще моя журналістська хвороба знову дає про себе знати: подобається, коли чоловіки грамотно пишуть з усіма розділовими знаками. Інтелект, грамотність та широта мислення – набагато важливіші за зовнішність.

«Спортивні тобі подобаються. Мужні та високі», – колега та подруга Тетяни Юлія допомагає доповнити перелік.

Мужні, з мінімальною брутальністю та не матусині синки. А ще один із критеріїв – чоловіки, які не живуть з батьками (сміється)».

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ЗУБРИК

фотограф: Варвара Шевчук

ТАНЯ РУДА – ЗНОВУ ХУДА?

«Упродовж усього свого життя я перебувала на дієті. Це такого роду перманентний стан: то худнеш, то набираєш вагу. Після зйомок одного з роликів я побачила себе зі сторони на відео і вирішила привести себе в форму. Я трудоголік, тому для проєкту готова на все. Мені потрібно було вигадати гру і дати обіцянку на велику авдиторію. Так і виникла ідея створити проєкт. Подруга порадила мені саме Антона Яловика, який вселив момент експертності. Він професійний спортсмен, бігун, а ще постійно розвивається та навчається, розуміється на нутриціології. І я йому повірила. Ми з ним зійшлися саме за цінностями. Для нього важливий результат, а також фізичний та психоемоційний стан. Це рідкість. Антон – тренер, якому не все одно.

Пам’ятаю своє перше тренування: нуль витривалості, нуль фізичної підготовки, 77 кг ваги, акне на шкірі. Попри це все у мене не було комплексів, але я хотіла працювати над собою. Антон завжди переконує у тому, що ми досягнемо мети. «Таню, за тобою стежить весь інстаграм!», «Ти відповідальна!», «Нехай досягнемо мети не за пів року, а за півтора, але ми це зробимо», – коли я демотивована, він може зателефонувати і говорити зі мною годинами, адже знає, на які тригерні точки варто натиснути. Фігура – це дуже важливо, але ніщо не зрівняється зі здоров’ям та самопочуттям. Всі успішні люди займаються спортом, адже це самодисципліна та можливість досягати нових результатів».

ЗУБРИК

фотограф: Павло Луцака

ЗУБРИК

фотограф: Павло Луцака

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР