Про вплив соцмереж, життя в режимі «онлайн» і ментальне здоров’я у цифрову еру – розповідає психологиня Олена Будько

Головна: Cait Cavell

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які можуть вплинути на їхнє фізичне здоров’я, їхнє благополуччя, те, як вони взаємодіють з іншими людьми, а також на їхні засоби для існування. Психічні розлади також зачіпають дедалі більше підлітків і молоді. Постійна експертка Space mag, психологиня Олена Будько розповіла про те, наскільки важливо вміти берегти власне ментальне здоров’я у цифрову еру і не загубитися в режимі «онлайн». Далі – з перших уст психологині.

Ми живемо у час динамічної цифрової ери. Доступність будь-якої інформації за запитом у нашому смартфоні – цілодобова. Розважальний, освітній та пізнавальний контент генерується щохвилини та щосекунди. Важко переоцінити ту кількість можливостей, які ми при цьому отримуємо. І це однозначно позитивне явище. Але не варто також недооцінювати і негативні наслідки, особливо на наше ментальне здоров’я.

За визначенням ВООЗ, ментальне (психічне) здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти.

Це про наші емоції, думки та дії, які виникають як реакція на те, що з нами відбувається та що ми споживаємо. Ось чому це так важливо.

Залежність від соцмереж

Численні дослідження показують, що соціальні мережі можуть і викликають залежність. У мережі можна висловити власну думку, досягати неймовірних результатів у грі, отримати підтримку та визнання через лайки та коментарі – все це є швидким джерелом дофаміну та ендорфінів, і людина повертається знову і знову за черговою «дозою», підкріплюючи тим самим позитивний досвід. Але мозок з часом адаптується і об’єм споживання щоразу збільшується. Адже інформація подається досить легко і цікаво, не потребує додаткового аналізу та мислення. Тому ми готові споживати її в необмеженій кількості.

Однак роздратованість, втрата концентрації, тривога та нестабільний психоемоційний стан – інший бік цього інформаційного потоку. Погіршення зору, проблеми з опорно-руховим апаратом, поганий сон та розвиток депресії є фізичними супутниками такої залежності.

Незадоволеність власним життям

Науковцями доведено, що чим довше людина перебуває в соціальних мережах, тим більш спотворюється її сприйняття особистого життя. Порівняння себе та своїх досягнень, знецінення, знижена самооцінка та розвиток тривожно-депресивних розладів. Також соціальні мережі підсилюють синдром втрачених можливостей FOMO (fear of missing out). Це змушує людину повертатися у мережу, аби не пропустити нічого важливого (новини, життя друзів тощо). І все це на фоні власного життя видається набагато яскравішим та цікавішим, адже нам демонструють лише кінцеву картинку, а не повноцінний шлях.

Інформаційне перевантаження

Це ще одна проблема в сучасному інформаційному світі. Наша свідомість не може сприймати ту кількість і швидкість, з якою надходить нова інформація. Коли її (інформації) занадто багато – мозок перестає аналізувати та обробляти, настає перенасичення.

Погіршення пам’яті, тривожність, емоційність та нервозність, складнощі у концентрації та структуруванні інформації, аритмія та втрата апетиту, забудькуватість та загальмованість – основні ознаки інформаційного перевантаження.

Що може допомогти у профілактиці негативного впливу інформаційного потоку на наше ментальне здоров’я ?

Навчіться фільтрувати інформацію, яку ви споживаєте. Яку вигоду ви з неї отримаєте?
Вимкніть неважливі сповіщення у додатках, щоб не відволікали зайвий раз.
Встановіть визначений час споживання інформації. Це може бути як кількість хвилин/ годин в день, так і визначена частина доби (напр., зранку або ж в обідню перерву).
Майте власний план, to do list, виконання якого є гарною профілактикою «залипання» в мережі.
Усвідомте: як, де і з ким ви можете отримати приємні емоції в офлайн-житті.

У шаленому темпі сьогодення, щоб отримати максимальну користь від технологій, варто навчитись знаходити баланс між цифровим споживанням та забезпеченням часу та інтересів у реальному житті.