Психічний розлад, який загрожує значній частині нашого населення, що пережила травматичні події. Стан, який заважає жити у звичному ритмі. Його бояться, уникають, замовчують і не знають як з ним боротися. Мова йде про ПТСР – посттравматичний стресовий розлад. Практична психологиня, психотерапевтка Катерина Бурдило розповість у цьому матеріалі основні моменти, які варто знати про ПТСР, його ключові ознаки, причини появи розладу, скринінг та методи лікування.
СЕРЕД НАС Є ВІДСОТОК ТИХ, ХТО ПОТРЕБУВАТИМЕ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Враховуючи всі події повномасштабної війни, щоденні малі просування до перемоги та великі втрати, ми як народ за цей час обросли вже своїми способами долати щоденні виклики та формувати своє зростання серед своїх палаючої землі та неба.
Людська психіка є феноменальною у власній адаптаційний природі та шкалі витривалості. Але серед нас є і ті, хто потрапить у відсоток ПТСР (PTSD) і буде потребувати кваліфікованої діагностики та комплексної реабілітації. Посттравматичний стресовий розлад був серед людей завжди, але його діагностика та критерії сформували не так давно. Тому після попередніх радянських війн на нашій території, українське населення страждало та намагалось втихомирювати свої ментальні болі різними способами, які мають свою ціну (наприклад, різного роду хімічні залежності). Уважність та підтримка реабілітації ментального здоров’я є ознакою цивілізованої держави та громади. І там немає місця уникненню реальності, є тільки прагнення знати й діяти.
ПТСР РОЗВИВАЄТЬСЯ НЕ ЛИШЕ ПІСЛЯ ДОСВІДУ ВІЙНИ
Іншими причинами розвитку цього розладу можуть бути ситуації, що не пов’язані з воєнними діями: перебування у умовах природних та техногенних катастроф, складна вагітність, нещасні випадки, аварії чи пожежі, фізичне чи сексуальне насильство, перебування у ролі свідка поранення, смерті, самогубства близьких або інших людей.
ОЗНАКИ ПТСР
- Симптоми повторного переживання: інтрузії – проживання травматичної події знову і знову; флешбеки – повторні спогади з відчуттям перебування всередині події, сни в яких є епізоди жахів, повторення травматичних подій.
- Уникнення можливого нагадування, того, що викликає спогади та думки про пережите.
- Неконструктивна поведінка до ситуації, когнітивні та емоційні порушення.
- Перезбудження, підвищена тривожність, відчуття загрози.
ДІАГНОСТИКА ПТСР
Пам’ятаємо про пункт «знати». Тепер перейдемо до «діяти».
Днем скринінгу цього розладу у світі вважається 27 червня, а сам червень є періодом обізнаності про ПТСР. Для України цього року така практика проводилась вперше, хоча воєнні дії тривають з 2014 року, а сам день започаткували американці в 2010 році. У цій статті зазначений короткий протокол із запитань для виявлення розвитку ПТСР (Prins A, Bovin MJ, Smolenski DJ та ін).
Первинний скринінг ПТСР для цивільних (PC-PTSD-5).
- Чи виникали у вас мимоволі спогади чи сни про травматичну подію?
- Ви намагались не думати про травматичну подію чи уникати ситуацій що нагадували б про неї?
- Ви постійно насторожі, пильні та готові до несподіваного?
- Ви відчували відмежування або відірваність від людей та подій навколишнього світу?
- Ви відчуваєте провину та не можете перестати звинувачувати себе чи інших у травматичній події, яка сталася?
Якщо у вас є якийсь з симптомів чи їхній перелік, що зберігається впродовж 4-х тижнів зверніться до спеціаліста. За крайніми даними МОЗ розлад розвивається у 20-30% випадків.
ЛІКУВАННЯ ПТСР
Психотерапевтична лінія лікування ведеться за протоколами травмофокусованої КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) та EMDR (опрацювання травматичного досвіду рухами очей), які мають доказову ефективність при ПТСР. Тому якщо вам пропонують інші способи чи підходи психотерапевтичного втручання, варто задуматись над кваліфікацією спеціаліста. На жаль, регуляція роботи в сфері психологічної та психотерапевтичної діяльності в Україні почала формуватись лише у цьому році. Тому для перевірки спеціаліста та його кваліфікацій можете використовувати реєстри професійних спілок.
Медикаментозне лікування ведеться антидепресантами. На жаль, профілактики й запобігання цьому розладу немає, тому первинний скринінг є способом припинення можливих ускладнень та розвитку ПТСР, за умови подальшого лікування.
В ознаках ви бачили пункт «уникнення можливого нагадування про травматичну подію» та перелік труднощів з якими стикається людина у побуті. Тут є вразлива позиція для психіки, яка може спонукати до соціальної ізоляції, відчуття самотності серед людей, ніби ти чужий. Але насправді вона потребує простору підтримки та допомоги. І це не про стиль «рятувальника», який женеться з розбігу у двері потерпілого, а лагідне стукання по шибі, із запрошенням у цю допомогу й нагадуванням, що вона є і людина цього варта. Відчуття самотності підсилюється, коли до тебе не звертаються, тебе не запитують, але щось з тобою хочуть зробити для твого блага.
НЕБЕЗПЕКА СЕКТ
Психологічна ізольованість – одна з причин, чому в кризові періоди вибухає процвітання сект різного типу. Від примітивних, які «косять» гроші на своїх прихожанах, в заміну на зцілення та дотичність до групи. І до радикальних угруповань із жорсткими дискримінуючими умовами та правилами. В цих групах людям намагаються стерти всі можливі ресурси для ментального й фізичного одужання та грають на нестабільності психологічних опор, які потребують гарного ком’юніті, яке знає як це, і що робити при ментальних розладах. В складних випадках, де існує повторюваність травматичних подій може розвиватись комплексний вид посттравматичного стресовго розладу — КПТСР (C-PTSD за МКХ-11 або дисоціативний ПТСР за DMS-5), що має додаткові комплекси порушень самосприйняття, здорової прив’язаності.
В наших силах забирати це (поки неконтрольоване) право видимості у шкідливих для українців течій, що мають ознаки сектантства. Заповнюючи це місце цінністю наукових досліджень та толерантного й розуміючого простору до людей, що переживають зараз ознаки чи розлад ПТСР. І це в силах кожного, робити первинний скринінг та лагідно підтримувати у лікуванні.
Instagram: @kateryna.burdylo
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Чому важлива психологічна підтримка під час війни – розповідає психологиня Олена Будько
Як війна вплине на сексуальне життя українців – розповідає авторка блогу «У трусах» Анастасія Забела
Емоційні гойдалки в умовах війни – розповідає психологиня Олена Будько
