Головна: @libkos
1 жовтня українці відзначають одне з найважливіших державних свят – День захисників і захисниць України. Це свято стало символом пошани до всіх, хто обороняє рідну землю й відстоює незалежність на полі бою. Для кожного з нас цей день є нагадуванням про ціну свободи й мужність тих, хто її захищає. Він спонукає нас згадати тих, хто віддав життя за Україну, а також підтримати й цінувати всіх тих, хто зараз продовжує виборювати свободу й новий день на своїй землі.
У цей день наша редакція вирішила нагадати всім про те, як важливо вміти правильно висловлювати вдячність захисникам і захисницям, замість того, аби опускати очі вниз і ніяковіти під час зустрічі чи просто зорового контакту з військовими. У цьому матеріалі від МОЗ України ви дізнаєтеся про те, як висловлювати подяку захисникам і захисницям, а також ветеранам війни. Детальніші поради можна прочитати у посібнику «Люди з досвідом війни. Взаємодія».
Як поводитися під час зустрічі з військовослужбовцями/ветеранами
Що робити під час зустрічі з військовим чи ветераном? Обіймати та емоційно дякувати чи «ховати очі», щоб уникнути незручних моментів?
Проєкт «Як ти, брате» радить у спілкуванні з ветераном/ветеранкою:
- не питати про надзвичайно стресові події, втрати та складний досвід;
- не пропонувати допомогу, а просити її;
- гарантувати безпеку: бути передбачуваним, розповідати про оточуючі речі та події, що відбуваються і мають відбутися;
- не давати своїх оцінок, краще відповідати: «складно сказати, я там не був/не була» або «навіть не знаю, що й думати»;
- намагатися бути поруч і робити щось, що не заважає спостерігати за людиною, навіть якщо вона задумалася і мовчить, тощо.
Хай що ви робитимете, робіть це, підтримуючи гідність. Деколи ми хочемо проявити співчуття, а показуємо жалість. Але захисник – не жертва. Для людини, яка пройшла чи проходить через війну, жалість може бути неприємною. Це доволі знецінювальне почуття. Воно не дозволяє людині пройти ті випробування, які зараз перед нею стоять. Шкодуючи та жаліючи, ми фокусуємо людину на негативності пережитого досвіду.
Як подякувати людині за службу так, щоб не бути навʼязливим чи не образити?
Дякувати можна й треба. Та насамперед важливо пам’ятати про особисті кордони людини, особливості її характеру та проявляти повагу.
Якщо ви хочете подякувати незнайомому військовому (ветерану чи ветеранці) – зробіть це поглядом, посмішкою, прикладанням руки до серця. Не уникайте зорового контакту, не відвертайтеся. При цьому не варто робити вимушені «кіношні» жести, бо так заведено.
Про подяку вголос зовсім незнайомій людині є різні думки. Однак, враховуючи те, що ми не знаємо, який у людини досвід, до цього варто ставитися з обережністю. Наприклад, перед вами може бути штабний працівник, який не воював. Його робота безперечно важлива, та якщо подякувати йому за участь у бойових діях, людині може стати ніяково.
Важливо, аби подяка не стала тригером. Але тригери в усіх різні. Тож якщо перед вами незнайома людина, краще використати невербальні сигнали – посмішку або вітальний кивок. Якщо ви впевнені, що перед вами учасник бойових дій, можна сказати: «Дякую за службу».
Проявляйте повагу, а не жалість
Не жалійте ветеранів, у жодному разі не пропонуйте гроші. Це ображає.
Ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні. І це цілком нормально: помилятися і просити пробачення, відчути сором і сказати про це. Ти визнаєш свою помилку – і це також зменшує напругу у спілкуванні. Тоді у людини не виникне відчуття, що з нею говорять як із дитиною, від якої очікують неадекватних реакцій.
Рух «Завдяки тобі»
«Завдяки тобі» – це ініціатива, спрямована на висловлення вдячності українським військовим та ветеранам за їхню службу та внесок у захист країни. Кампанія заохочує простий жест подяки – прикладання долоні до серця при зустрічі з військовими або ветеранами, як символ визнання їхніх зусиль та жертв. Цей рух поширюється не лише в офлайні, але й онлайн через хештег #ЗавдякиТобі, де ви можете ділитися словами підтримки в соцмережах.
Ініціатива має на меті підвищити повагу до захисників і показати, що їхня праця і жертви не забуті. Для ветеранів це важливо, оскільки відчуття вдячності допомагає їм усвідомлювати, що їхні дії мають значення для суспільства, і це додає їм моральної підтримки у повсякденному житті.
Памʼятайте: найкращий спосіб подякувати – проявити повагу і розуміння.
У матеріалі використані світлини з Instagram @libkos та офіційного сайту руху «Завдяки тобі».
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Обов’язок кожного: як ефективно і регулярно донатити
Чому важлива психологічна підтримка під час війни – розповідає психологиня Олена Будько
