Традиційно в усьому світі у перший день літа відзначають Міжнародний день захисту дітей. Ми вирішили поцікавитися у відомих жінок Луцька про перше слово, яке вимовила їхня дитина, смакові вподобання, смішні історії та емоції, які переживають батьки, коли вперше побачили малюка.
Дарина Самолюк, психологиня, власниця RABBIFOX
Данило – 14 років, Устина – 12 років та Нестор – 10 років.
«Бути мамою – це меджік. Старший Данило народився, коли мені було 21, і я була свідома та щаслива. Мала чітке переконання, що народження дитини, нової душі – це диво. Так на практиці й вийшло.
Завжди хотіла трьох дітей. І наше з ними життя – суцільні радощі, жарти та все, що слідує потому. Часом від Данилових жартів та гострого слівця вчителі телефонують прямо з уроку. В таких ситуаціях прошу дзвонити його татові. Його дописи в соцмережах підтверджують, чиї гени відповідають за жарти.
Устина – середня, завжди була дорослою та самостійною. З перших місяців життя ми називали її театральною актрисою, позаяк вона плакала лише на публіку, з чітким мотивом. Зараз театральна студія – топ її захоплень. Найменший Нестор – говорити-непереговорити. Ми жартуємо, що на побаченнях з дівчатами в нього заготовлено жартів років 10 наперед.
Ваші діти щось не їдять – несіть нам. Так я завжди говорила батькам, що скаржились на поганий апетит. Мої діти ніколи не мали проблем з їжею. Проблеми мала я. Коли вони троє доїдали сніданок, я встигала все прибрати, сісти, а вони вже запитували за обід. Ось чому в нашій сім’ї саме в мене найменша нога і розмір одягу.
Діти – це особистості з власними потребами, переконаннями, призначенням. Діти – це наше відображення, що так добре ілюструє, над якими особистими питаннями варто працювати батькам та де зона нашого росту».
Марічка – 9 років, Нестор – 7 місяців (на фото – 2 тижні).
«Коли дітей до мене вперше приклали, я просто дивилася і не могла повірити своїм очам. Усвідомлення, що я вже мама, або ж вдруге мама, прийшло саме в цю секунду. Це були хвилини справжнього щастя.
Перше слово Марічки якось не запам‘ятала. Може «дай». Але не впевнена. Нестор поки вимовляє усі можливі й неможливі склади. Ми так тішимося цією балаканиною. Звуки, які він видає – дуже кумедні.
Смішних ситуацій, пов‘язаних з малюком багато, адже він щодня вивчає щось нове. Емоції та рухи – все викликає усмішку. Марічка теж весела дівчинка. Чомусь згадала, як в Туреччині вона брала участь у творчому конкурсі. На сцені у 3,5 роки вона зімпровізувала і в мікрофон заспівала пісню «Котилася писанка». Було смішно на морі в липні чути великодній репертуар. Та приз вона отримала. Аплодували всі.
Марічка і досі безпосередня дитина. З нею не буває проблем щодо їжі. Не любить болгарський перець, обожнює пасту. Нестор зараз лише знайомиться з їжею. Єдине можу сказати, що апетит хлопець має дуже хороший і також не перебирає їжею.
У сімейні дні любимо гуляти, посидіти за чимось смачненьким на літній терасі або ж погостювати у друзів. Діти – це сенс життя, наше продовження. Це інший рівень щастя. Бажаю його відчути кожному».
Еліна – 1 рік і 5 місяців.
«Емоції, коли донечку вперше приклали до грудей неможливо забути. Очі чоловіка, сльози щастя і шок, що все це відбувається з нами. Це був день, який ми так чекали й до якого готувались.
Першим словом доні було «мама». Бажаю кожній жінці відчути цей стан, коли на тебе хтось каже мама. Це дуже мило та ніжно.
Елінка дуже любить ягоди: полуницю та лохину. Також їй подобається авокадо, а ще все, що є у мами в тарілці, навіть якщо у її тарілці буде все те ж саме.
Ми дуже гарно проводимо час разом з донею, ми ходимо в кафе, в магазин, гуляємо в парку, катаємось разом на велосипеді.
Діти – це наша мотивація, це можливість побути собі трішки дитиною. Поява дітей – це те, що надає життю нового змісту та яскравих барв».
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Як лучанки святкують День вишиванки?
«Ковідна» тисяча: на що вакциновані лучани витрачають кошти
ЦУКЕРКИ АБО СМЕРТЬ: як ставляться до Геловіну відомі лучанки
