Аб’юз – це жорстоке поводження до людини через психологічне насильство. Тобто, тебе не б’ють і не застосовують фізичну силу. Це про ті випадки, коли людина, користуючись маніпуляціями та психологічним тиском, тисне на тебе і морально пригнічує.
Про те, як зупити психологічне насильство – розповідає луцька психологиня та героїня постійної рубрики Юлія Дзюба.
Сьогодні я назву аб’юз насильством під прикриттям «любові». Адже у протидії йому, найперше, що потрібно зробити, це усвідомити, що у взаєминах присутнє приховане насильство.
Раніше я розповідала про 20 ознак, які допоможуть розпізнати аб’юз у стосунках.
Також, щоб усвідомити, що вас аб’юзять або ви аб’юзер, важливо проаналізувати взаємини та перевірити, а чи не будуються вони за певною схемою?
Адже аб’юз – це цикл, замкнуте коло етапів. І практично завжди психологічне насильство відбувається за наступною схемою:
- Етап емоційної напруги (аб’юзеру трапляються і робочі, і побутові проблеми, тому він починає накопичувати напругу).
- Насилля або інцидент (агресивні дії спрямовані на жертву, внаслідок чого відбувається розрядка напруги в аб’юзера).
- Примирення (після «випуску пари» на попередньому етапі напруга спадає).
- Спокій або «медовий місяць» – нейтральне емоційне сумісне проживання, або період «задобрення» жертви, відновлення її довіри, жести виявлення любові та турботи. І тепер жертва знову розслаблена, вірить, що партнер змінився, і все буде по-новому.
Саме два останні етапи – те, що тримає учасників у цій грі. Жертва отримує цукерку, агресор отримує розрядку, відчуття влади над жертвою і ще ближче «прив’язує» її до себе. І знову – замкнене коло. Привіт, перший етап.
З часом відбувається прискорення циклу, етапи стають менш тривалими та межі між ними стираються.
ЯК ВИЙТИ ІЗ «ЗАМКНУТОГО КОЛА» АБ'ЮЗУ?
Передусім потрібно проаналізувати й усвідомити, що відношення партнера має нездоровий характер. Далі, якщо аб’юзер – неблизька вам людина, бігти якнайдалі!
Якщо аб’юзер – це близька людина, вам необхідно зробити такі кроки.
- Дистанціюватися максимально, емоційно відгородитися.
- Ігнорування – один із методів дистанціюватися. Коли маніпулювання на почутті провини, низькій самооцінці жертви не будуть давати ефекту, вони стануть нецікавими аб’юзеру.
- Не дозволяйте аб’юзеру контролювати все. Не розповідайте усі подробиці вашого життя.
- Не беріть на себе відповідальність за поганий настрій іншої людини, гнів, образи тощо. Ви не відповідаєте за почуття інших, а лише за свої!
- Не йдіть на повідку в аб’юзера. Дотримуйтесь своїх переконань, не варто постійно йти на компроміс.
- Якщо вас ображають – ви маєте повне право встановити особисті кордони і зупинити це. Наприклад, попередити, що вам це не приємно, а якщо це буде продовжуватись – ви припините спілкування!
- Обов’язково майте свій особистий простір: місце, де ви можете усамітнитися. Зберігайте за собою право на «побути з собою».
- Обов’язково підтримуйте зв’язки з друзями та рідними, які можуть дати вам підтримку.
- Займіться пошуками психолога, адже професійна підтримка – це запорука швидшого, екологічного виходу з аб’юзу!
СИЛИ Є. ДАЙТЕ СОБІ ДОЗВІЛ ПІТИ.
У припиненні аб’юзу не так важко усвідомити, що ти піддаєшся емоційному насиллю, як дати собі дозвіл дистанціюватися або піти. Адже за період аб’юзу самооцінка жертви зруйнована. І попри те, що аб’юзер завжди слабший за жертву морально, психологічно, жертва в цих обставинах може цього не усвідомлювати.
Той, хто зазнає насилля, найчастіше всю свою силу вкладає не в себе, а в аб’юзера і взаємини. Тому жертва часто переконана в тому, що немає сил для того, щоб протистояти або піти. А сили є, їх просто потрібно спрямувати в інше русло – на себе. Адже наше бажання «причинити добро» іншому, жертвуючи собою, нічого хорошого не приносить.
Тому головна порада – поверніть собі право бути такою/таким, як ви є. Дозвольте собі бути цінними для себе. Ви маєте право на власні почуття, емоції, думки, бажання. І всі вони є нормальними.
Наберіться сміливості, відійдіть на безпечну дистанцію, побудьте якийсь час в «ізоляторі». Лише у спокійній воді речі є такими, якими вони є насправді!
З любов’ю у кожному слові, Юлія Дзюба.
