Без сумніву, кожен із нас помічав за собою нав’язливе бажання зробити щось зі своєю шкірою чи тілом. До прикладу, длубати нігті, видавлювати прищі, роздряпувати ранки тощо. Усі ці дії мають психологічне підґрунтя. Найчастіше – це відповідь на стрес, тривожний стан, бажання контролювати і неможливість реалізації певних емоцій. Найчастіше нав’язливі дії виникають як захисний механізм: людина стримує деструктивні імпульси, спрямовані на когось, і обертає їх на себе. На поверхневому рівні зазвичай – це інструмент зниження тривожності, але справжні причини часто вже не усвідомлюються людиною і лежать дуже глибоко в підсвідомості.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Нервовий тік: чому сіпається око
ОЗНАКИ ДЕРМАТІЛОМАНІЇ
Перші прояви цього розладу з’являються ще в дитинстві та юнацтві, але усвідомлення проблеми приходить у досить зрілому віці. Серед основних ознак, які сигналізують про розвиток дерматіломанії визначають такі:
- Регулярність: пошкодження шкіри стає певним ритуалом для вас.
- Надмірна увага до власної шкіри: пошук «неідеальних» ділянок, навіть коли ваша шкіра у здоровому стані.
- Час перебування перед дзеркалом: інтервали часу біля дзеркала «без діла» не повинні перевищувати час на ваш базовий щоденний догляд.
- Нав’язливе бажання здійснити маніпуляції після стресових подій, неприємних думок, негативних емоцій.
- Почуття провини або сорому після скоєння цих дій.
- Неодноразові, безрезультатні спроби припинити пошкодження шкіри.
- Наявність постійних ран, подряпин часто в одних і тих же місцях.
- Фанатична необхідність досягти бажаного фіналу (видавити до крові, вищипнути врослу волосинку за всяку ціну тощо).
ЯК ПСИХОТЕРАПІЯ ДОПОМАГАЄ БОРОТИСЯ З ДЕРМАТІЛЛОМАНІЄЮ?
Заснована на усвідомленості когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ) – головний метод лікування. Вам необхідно усвідомити свою поведінку, опрацювати можливі причини і методи їх усунення, передбачити наслідки і вжити заходів, щоб уникнути їх. Ви повинні поглянути на себе і свої дії з боку.
Завдання психотерапії:
- вироблення стресостійкості;
- підвищення самооцінки;
- навчання методам зниження тривожності, агресивності;
- розвиток комунікативних навичок.
Застосовують наступні методики КПТ:
- Тренування перенавчання звички. За основу методу взята теорія, що позивам пошкодити себе передують певні моменти (тригери), уникнувши які, людина зможе не здійснювати патологічні дії. Мета – знайти разом з клієнтом можливі тригери і розробити тактику дій, щоб їх уникнути (наприклад, не підходити до дзеркала). Тригери можна замінити іншим варіантом поведінки (якщо це почуття гніву або образи, опрацювати причини станів, усвідомити їх і навчитися реагувати по-іншому).
- Контроль стимулів. Метод полягає в зміні звичних умов, що ведуть до патологічних дій. Клієнт усвідомлено блокує можливі причини самостійно або за допомогою близьких. Для цього потрібно докласти чимало вольових зусиль, які виробляються і закріплюються разом з психотерапевтом.
- Когнітивна реструктуризація. Метод, спрямований на зміну способу мислення під час бажання пошкодити шкіру. Людина усвідомлює шкоду, небезпеку і не піддається спокусі. Спочатку вона робить це зусиллям волі, поступово звичка закріплюється, і у нього зникає бажання здійснювати патологічні дії.
У психотерапії дерматіломанії також застосовують гіпноз – навіювання на несвідомому рівні бажаних думок і поведінкових реакцій у відповідь на тригери.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Без зволікань: як перестати прокрастинувати і робити все вчасно
Що таке психосоматика і як вона працює під час війни – розповідає психологиня Елліс Мурр
