Що таке психосоматика і як вона працює під час війни – розповідає психологиня Елліс Мурр

Наша психіка не розуміє різниці між позитивними та негативними емоціями. Психологічно невирішені конфлікти й дотичні стани є сприятливою передумовою для появи хвороб, які виникатимуть у людини час від часу без очевидних причин. Як зрозуміти свою психіку, її натяки та знівелювати власні страхи – розповідає психологиня Елліс Мурр.

ЯК ПРАЦЮЄ ПСИХОСОМАТИКА?

Простими словами, психосоматика – це те, як наше тіло реагує на стримувані образи, гнів, страхи та інші почуття. Кожен раз, коли ми свідомо чи несвідомо придушуємо сильні емоції, тіло напружується, і з часом ця напруга виливається в психосоматичні захворювання.

Війна дала нашій психіці шалений сплеск емоцій, яких ми до цього ніколи не відчували. В один момент у людей почали  нізвідки «вилазити» хвороби. Це наслідок роботи нервової системи, яка після пережитого нами стресу, передає больові сигнали у різні частини тіла. А психіка, в той самий час, дає імпульси в мозок.

Зараз у кожного є велика кількість страхів, які виражаються у нашому тілі. Оскільки психіка не витримує того навантаження стресу й страху, у людини трапляються панічні атаки й іпохондричні захворювання, які покликані кудись виразити ці емоції. Ці стани виникають як відповідь на те перенавантаження організму, яке людина відчуває під час війни. Аби людина реально не почала страждати від хвороб, наша психіка підштовхує її до наближеного стану, однак не критичного, а такого, у якому її страх і переживання знаходять свій розвиток. Часто це можуть бути панічні атаки.

ЧОМУ З НАМИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ПАНІЧНІ АТАКИ?

Три основні думки під час панічної атаки: «Що зі мною таке?», «Я помираю?», «Ніхто не зможе мені допомогти». У людей, які зазвичай були тривожними, не могли впоратися зі своїм емоційним станом у різний період життя, сприйняття війни виявилося значно стійкішим. Їхні попередні страхи й переживання не знаходили свого розвитку, психіка не знала, як реалізувати ці емоції, а з початком війни страх став реальним і зміг реалізуватися. Опісля цього людина віднаходила свій спокій. Водночас для людей, які до цього моменту пропрацьовували власні травми та страхи на терапії, цей час став справжнім випробуванням і шоком.

Коли людина довгий час живе у стресовій ситуації, у неї виникає невроз. Психіка у такий специфічний спосіб за допомогою неврозу звертається до самої людини із закликом зупинитися і змінити щось у своєму житті. Панічна атака – це просто вершина айсберга і насправді вона не може призвести до чогось серйозного, а лише контролюватиме вас. Чим більше людина її боятиметься, тим сильніше вона піддаватиметься її контролю. Тому їй варто зрозуміти, що підґрунтям для цієї атаки є невроз, який у такий спосіб сигналізує про виснаження організму.

КОЖНА ЕМОЦІЯ ВІДПОВІДАЄ ЗА ПЕВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Візьмемо, до прикладу, роботу жовчного міхура. Коли людина є вічно незадоволеною і виплескує свій негатив, неначе жовч, у неї зазвичай виникають проблеми з функціонуванням цього органа. Разом з тим, некоректна робота жовчного міхура веде за собою і погане функціонування печінки, а вона, своєю чергою, впливає на можливість сходити в туалет. Коли ж цей процес порушений, людина стає ще більш озлобленою, можуть з’являтися депресивні розлади, розвивається безсоння. Усі наші позитивні гормони (95%) здебільшого засвоюються у кишківнику, а коли робота цієї системи буде порушена через жовчний, то людина перестане адекватно функціонувати.

ДИТЯЧА ПСИХОСОМАТИКА

Окремо можна говорити про психосоматику дитячих захворювань, особливо тих, які стосуються горла. У дітей найчастіше трапляється ангіна або запалення внаслідок поганих стосунків між батьками. Можна сказати, що ангіна є німим криком, який застряг комом у горлі. Найчастіше подібне відбувається з дітьми, яких задавили надмірною любов’ю або піддали психологічному насильству, чиї батьки часто сваряться. Так негативні слова матері й батька «застряють» в горлі дитини.

Діти мають різний рівень витримки стресових ситуацій. Коли одні легко можуть перенести стресові події в житті (сварку, переїзд, розлуку з друзями, проблеми в школі), інші ж починають сильно переживати і є надчутливими. Відповідно, вони частіше можуть хворіти і їхні захворювання матимуть психосоматичний характер. Це може проявлятися навіть у їхній поставі. А у дівчаток таким виявом можуть бути часті цистити лише через те, що їм доводиться переживати у некомфортному для них середовищі.

Також батькам важливо знати про прихований сигнал від дитини, коли їй бракує уваги. Йдеться про те, що дитина може симулювати певні хвороби, оскільки захворівши раніше, вона помітила до себе більшу увагу і любов. Така ж симуляція може проявлятися, коли дитина вже навчається у школі та має проблеми з викладачами чи боїться контрольних. Однак на фоні симуляції у неї справді може розвинутися  захворювання, або реальний фізичний біль, тому що вона посилає в мозок імпульс, який формує рефлекс кишкового неврозу. Навіть подорослішавши, якщо людина не розв’язала вчасно цей конфлікт, перед будь-якою важливою подією вона відчуватиме ті ж самі прояви раптової діареї, спазми кишківника, підвищення температури. І це відбуватиметься тому, що мозок запам’ятав цей сценарій, що за умови болю дитина уникала тих чи інших проблем. Батьки повинні з дитинства помічати ці прояви та симуляції, аби вони потім не вплинули на майбутнє доросле життя їхнього чада.

ПСИХОСОМАТИКА ЖІНОЧИХ ХВОРОБ

Жіночі хвороби також часто стають результатом дії психосоматичної системи. Міома матки, фіброма, киста, ендометріоз, рак шийки матки та інші захворювання виникають на гормональному фоні. А він тісно пов’язаний зі стресом. Тому внаслідок сильного пережитого стресу, нервова система може передати больові сигнали до цих органів.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Секрет інтимного здоров’я: психологічні причини жіночих хвороб

МОЗОК ПОТРІБНО ПРОКАЧУВАТИ

Людина вільна у тому, аби самостійно створювати собі настрій. Якщо вона постійно концентрується на негативі, то це її власний вибір. Адже можна змінити себе і дивитися на світ крізь призму позитиву і жити «тут і зараз». Людина, яка не біжить в майбутнє і є позитивно налаштованою, ніколи не знатиме про психосоматичні захворювання.

Важливо розуміти, що психосоматика – це глибинний процес, який потребує терапії й праці над собою. Головне – це самодисципліна. Живучи майбутнім ми не можемо нічого знати про нього і перетягуємо страхи за нього у свою реальність. Страх потрібно знецінювати. Особливо тим, хто має мазохістські прояви, а наше суспільство здебільшого є саме таким. Це стало дуже помітно з війною, коли навіть перебуваючи за кордоном чи у безпеці, люди все одно вганяли себе у стан страждання і страху, сорому та вини потерпілого. Їм хотілося розділити чужий біль.

Раджу таку техніку: щоразу, коли вами володіє страх, запитуйте себе: «І що з того?». Ставте це запитання рівно до того моменту, поки цей страх не знівелюється. Боятися потрібно лише справді небезпечних речей, які несуть реальну загрозу вашому життю.

INSTAGRAM: @ellis.murr

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Про розлучення, зниження лібідо та взаємини на відстані під час війни – розповідає Елліс Мурр

No money – no funny: все про правильне ставлення до фінансів від психологині Елліс Мурр

Чому не можна відкладати життя «на потім»?

«Не можу дозволити собі»: чому нам важливо вміти радіти під час війни

Як долати стрес завдяки заняттям з йоги?

ОПУБЛІКУЙТЕ КОМЕНТАР