Повномасштабне вторгнення вже однозначно вплинуло і продовжує впливати на всі сфери життя, в тому числі на сексуальні стосунки людей. Постає питання, як війна може вплинути на сексуальні взаємини українців та які будуть наслідки. На це питання відповіла психологиня та авторка блогу «У трусах» Анастасія Забела. У своєму блозі в Instagram та TikTok, де понад мільйон підписників, дівчина легко й доступно відповідає на запитання, які люди часто соромляться поставити та обговорити з іншими.
На початку ми спостерігали картину, що із втратою відчуття безпеки у багатьох людей зникло або значно знизилось сексуальне бажання, хоча й були ті, в кого така стресова ситуація навпаки, підвищила рівень сексуального бажання. Обидві ці реакції є цілком нормальними. З часом, із проходженням гострої фази стресу, у більшості лібідо відновилось до звичного рівня.
Надалі чимало пар опинились на відстані один від одного, що також не могло не повпливати на сексуальне життя. Хтось відкрив для себе віртуальний секс, обмін інтимними фото, секс-іграшки із можливістю дистанційного керування через смартфон партнера чи інші варіанти сексуальної взаємодії на відстані. Зрозуміло, багато чого залежало від обставин в яких опинились люди, адже, на жаль, були пари, які не мали можливості просто вдосталь поговорити. Зараз також маємо багато пар та родин, які мають можливість бачитись вкрай рідко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підтримувати стосунки на відстані у складні часи – радить психологиня Олена Будько
Також із початком повномасштабної війни в Україні зросла й, на жаль, продовжує зростати кількість людей, що отримали інвалідність, яка може впливати на сексуальну сферу людини. Це не тільки військові, що отримали поранення, а й цивільні, що постраждали від обстрілів. Звичайно, найважливіший етап – це відновлення, на скільки можливо, фізичного та психічного здоров’я, адаптація до нового стану, але рано чи пізно людина поставить собі питання: «А як мені тепер займатись сексом?».
Секс без руки чи ноги – це трохи інший секс, можуть бути труднощі при використанні деяких методів контрацепції, не всі позиції підійдуть, навантаження на тіло розподіляється по-іншому. Є люди, що отримали пошкодження геніталій, які втратили чутливість певних ділянок тіла чи стали маломобільними. Вони також мають право займатись сексом і важливо допомогти їм зрозуміти, що секс в їх ситуації також можливий і навчитись проявляти свою сексуальність.
Знаю, що деякі українські організації вже працюють з іноземними партнерами, що мають досвід у реабілітації та інтеграції в сексуальне життя постраждалих від військових дій. Тож маю надію, що незабаром у нас з’являться методичні рекомендації, тренінгові програми та освітні кампанії для людей, що отримали фізичні травми.
Інший аспект – психологічний стан людей, що пережили досвід, який травмує. Якщо людина стала свідком або учасником загрозливих для життя ситуацій, це може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу. Вважається, що у 8% чоловіків та 20% жінок розвивається ПТСР після травматичної події. Це довготермінова реакція на стрес, яка зазвичай проявляється не раніше, ніж через 4 тижні після події, але може розвинутись і значно пізніше – через пів року, рік.
Проявом ПТСР може бути надмірна дратівливість, тривожність, депресивні стани, панічні атаки, порушення сну, труднощі із концентрацією уваги, напливи нав’язливих спогадів про травматичну подію тощо. Такий стан, звичайно, впливатиме і на сексуальне життя людини. У випадку появи ознак ПТСР необхідно звертатись за медичною та психотерапевтичною допомогою.
На мою думку, є ще неочевидний факт, який може повпливати на сексуальне життя українців – збільшення кількості людей, що хворіють на хвороби, що передаються статевим шляхом, зокрема на ВІЛ. За даними медичного нагляду станом на 01.10.22 в Україні на 100 000 населення припадало в середньому 376 виявлених ВІЛ-інфікованих. Частина людей живе з ВІЛ, не знаючи про свій статус.
ВІЛ-інфіковані, що опинились на тимчасово окупованих територіях, частково втратили доступ до антиретровірусної терапії, яку необхідно вживати щоденно, втратили доступ до діагностування рівня вірусного навантаження та медичного супроводу. Якщо ВІЛ-інфікована людина припиняє вживати пігулки, вірус в її організмі поширюється, тож прямий контакт з її рідинами (кров’ю, спермою, вагінальними виділеннями, грудним молоком) може нести ризик інфікування для інших людей.
На територіях, що опинились в окупації або в зоні бойових дій, ускладнена робота лікарень та ВІЛ-центрів, тож знизилась кількість діагностичних скринінгів – відповідно, менша кількість людей дізнається про свій ВІЛ-статус.
При цьому, знову ж таки, через проблеми із доступом до презервативів, люди можуть частіше практикувати незахищений секс. Варто нагадати, що хвороби, що передаються статевим шляхом, поширюються не тільки при вагінальному сексі, а й при оральному чи анальному. До того ж, на превеликий жаль, із початку повномасштабного вторгнення зафіксовані випадки сексуального насильства з боку окупантів, де постраждалі не мали можливості звернутись до медичних закладів, щоб отримати постконтактну профілактику.
І звичайно, ще одна зона ризику – безпосередньо лінія фронту, де не завжди є доступ до стерильних хірургічних інструментів, де трапляються випадки, коли необхідне термінове переливання крові й немає можливості перевіряти донорів, де поранений може надавати допомогу іншому пораненому, контактуючи з кров’ю.
Окрім вірусу імунодефіциту людини є й інші хвороби, що передаються через кров або статевим шляхом, зокрема гепатити, сифіліс, гонорея, хламідіоз тощо.
Тож наша медична система має бути готова до нових викликів, підвищуючи рівень обізнаності населення щодо шляхів передачі хвороб та методів зниження ризиків інфікування, а також заохочувати й надавати можливість діагностування.
Війна завжди несе руйнівні наслідки для людей, в тому числі для їх сексуальної сфери та репродуктивного здоров’я, тож маємо підтримувати ЗСУ та докладати всіх зусиль для наближення перемоги.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Як секстинг сприяє інтимному життю, коли партнер далеко?
Чоловіча сила: правда і міфи про сексуальне здоров’я чоловіків
