Протягом останніх років нашу психіку випробовують глобальні зміни: спершу були спалах пандемії COVID-19, повна ізоляція, а зараз – повномасштабне вторгнення росії на наші землі. У кризові моменти люди неодноразово піддаються паніці та намагаються забезпечити себе усім необхідним, аби бути готовими до гіршого розвитку подій. Однак, часто у такі моменти ми зіштовхуємося з відсутністю критичного розуму і робимо необдумані покупки на майбутнє. Розповідаємо у матеріалі про те, як вижити в умовах споживчої кризи.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: No money – no funny: все про правильне ставлення до фінансів від психологині Елліс Мурр
СПРАВА У НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Щодня ми перебуваємо у потоці новин, переважна більшість яких, на жаль, не завжди втішна. Шокові події впливають на нашу психіку та дедалі сильніше і підштовхують до імпульсивних вчинків. Страх перед невідомим змушує готуватися до найгіршого сценарію і спонукає захистити себе, бодай тими ж покупками. Звісно, робити стратегічні запаси – це правильний крок, який справді може допомогти врятувати життя. Та будьмо відвертими, що у невизначеності, ми часто купуємо надто багато того, що нам навряд чи знадобиться.
Нездатність впоратися з невизначеністю викликає напрочуд сильні переживання, а наш мозок починає працювати у режимі стресу, чим не дає змоги приймати обдумані рішення. Особливо це посилюється тоді, коли в інформаційному просторі відбувається нагнітання ситуації і здається, неначе завтра на полицях магазинів вже не залишиться нічого.
Яскравим прикладом такої ситуації є підвищений попит на сіль, коли ЗМІ повідомили про зупинку роботи найбільшого підприємства з її видобутку – «Артемсіль». За лічені дні люди розкупили більшість запасів, які могли б продаватися довше. А вже за тиждень в Україні побільшало імпортної солі, якої вистачає усім й досі.
НЕ ВИГАДУЙТЕ ЗАЙВИХ СТРАХІВ
В основі панічних настроїв закладене відчуття страху, яке покликане для того, аби зберегти нам життя. Тому його роль є важливою і необхідною. В українців страх голоду є травмою ще з часів Голодомору. І це виправдано. І зараз, після стількох новин про спалені поля пшениці, суспільство дедалі сильніше поглинув цей страх. Однак ми звикли концентруватися на негативі і не помічати інших варіантів: «Так, може поменшати хліба, але я зможу замінити його іншими продуктами». Або ж: «Так, ми втратили багато врожаю пшениці, однак у нашої держави є запаси на понад рік, тому продовольча криза мені не загрожує».
Такі ситуації повинні виховувати у людині стресостійкість до наступних ймовірних сценаріїв, а не навпаки – посилювати стрес. Будь-яка криза – це можливість загартовувати психіку та розвивати стресостійкість. У такий спосіб ми відкриваємо для себе значно більше варіантів того, як далі жити у світі та виживати в екстремальних умовах. Тому зберігаймо холодний розум і не вигадуймо зайвих страхів.
Дозвольте собі боятися і адаптуватися до нових умов життя. Ми влаштовані у такий спосіб, що спочатку проживаємо емоції, а вже потім – усвідомлюємо їх. Тому варто вміти підтримувати себе та оточення у ці кризові моменти. Безглуздо наперед контролювати своє життя так, аби почуття не виникали. Вони все одно будуть виникати, хочете ви того чи ні. Якщо самостійно буде складно з цим впоратися, то можна відвідати кілька сеансів у психолога, аби знизити рівень тривоги. Вчіться грамотно аналізувати реальну загрозу споживчої кризи, аналізуйте різні сценарії її розвитку і шляхи її долання. І в жодному випадку не спустошуйте полиці крамниць до останньої. Вчіться адаптуватися до нових умов життя та поволі рухатися до інших реалій, адже так, як було раніше – вже не буде.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
«Тринькаю зарплату за день»: як перестати витрачати гроші даремно
Книги для фінансової грамотності дітей: як виростити фінансових геніїв
Номофобія: все, що потрібно знати про страх залишитися без телефона
