Понад три місяці, відтоді як почалась війна, кожен українець намагається навчитись жити у новому світі. З новими думками, новими справами та новими проєктами, які допомагають. Space mag. поспілкувався з інфлюенсеркою Роксоланою Лімою, власницею простору краси LimaInc про те, як змінилось її життя від 24 лютого, які проблеми нині постають перед українським бізнесом, як функціонує LimaInc під час війни та як змінились особисті взаємини на фоні постійного стресу та скролінгу новин.
Відповіді на бліц-питання можна почитати ТУТ.
Чи пам’ятаєте ви той момент, коли усвідомили, що ви – блогерка? Чи відчуваєте зараз відповідальність перед своєю авдиторією та спільну силу?
Так, пам’ятаю. Це було під час першого карантину, коли кількість реклами значно зросла. Саме цей період вважаю своїм злетом і початком чогось більшого у блозі. Відповідальність я відчувала ще раніше, бо чітко розуміла, що люди мені довіряли навіть тоді, коли я ще не була блогером. Ця відповідальність дуже загострилася з початком війни.
В одному зі своїх дописів ви зазначали, що страшно жити без конкретної мети. Що робити, аби вийти з цього стану? І як це вдалося вам?
Знаєте, я людина – план. У мене завжди була ціль в житті та план для її здійснення. Як тільки здійснення доходило до завершення, я одразу думала над наступною метою. Життя не покаже дорогу, якщо не бачить куди ви ідете. У мене був період в житті, приблизно пів року, коли я просто жила. От мала стабільний дохід, спокій, робота-дім-сім’я-робота. Отак і був стабільний заробіток цих пів року, я не стрибнула вище і, коли це проаналізувала, мені стало сумно.
Другий раз, коли я втратила можливість планування – ранок 24 лютого. Ми з чоловіком лише відкрили студію «LimaInc» вкінці листопада, вклавши у неї усі свої заощадження і сили, а тут почалась війна. Нас це дуже підкосило. Ніхто не знав, що буде далі й всі наші мрії та плани розбилися в цей ранок. Та це ніщо, у порівнянні з тими людьми, які втратили домівки. Минуло 3 місяці з того ранку, а ми лише зараз наважуємось знову мріяти та втілювати задумане. Скільки того життя? І коли, як не зараз?
Нині багато інфлюенсерів займаються волонтерством: координують, збирають гуманітарну допомогу та кошти на потреби ЗСУ. Якою діяльністю займаєтесь ви?
Чим я тільки не займалася з початку війни. Бралася за все, щоб тільки допомогти людям. Перший місяць я займалася волонтерством в «Shelter.Lviv». Возили з чоловіком матраци, подушки, ковдри, речі, їжу. Також залишалася там на день, щоб допомагати з людьми, які втратили все та тікали від війни.
Мені було дуже далеко до них їздити, тому згодом, коли побачила, що там і без мене справляються, я почала допомагати зі збором коштів на бронежилети та на амуніцію для військових. Закупкою займалися хлопці, які контактували з військовими, а дівчата займалися збором.
Коли побачили, що і цей процес налагоджений, ми почали збирати на дрони, тепловізори та ризикнули зібрати на машину. Було страшно, оскільки це ж $ 6000. Але зібрали за три дні.
Значну частину самі перекрили, частину – підписники й, коли люди побачили, що ми допомагаємо з машинами, є звітність, відеоподяка від військових, то наступні збори на машини ми закривали дуже швидко – за 1-2 дні на 2-3 машини відразу. Згодом люди вже не так активно реагують на збори, проте ми продовжуємо цим займатися і виходить доволі непогано.
Зараз на постійній основі займаємося машинами та технікою для ЗСУ. Це важкий вид волонтерства, але ми потрібні нашим захисникам, яким зараз нелегко. Ми вирішили займатися лише цим напрямком, оскільки, коли хочеться допомогти усім відразу, то сильно розсіюється увага, що рідко призводить до хорошого результату.
Як ви відновлювали роботу LimaInc після війни? Вам було страшно/складно зробити цей крок? Як зараз функціонує LimaInc?
Ми були одними з перших, хто голосно заявив про відкриття салону краси під час воєнного стану, задля відновлення економіки в країні та збереження робочих місць. Ми абсолютно не зважали на можливі фінансові збитки. Також було складно психологічно дозволити собі працювати, дозволити собі бути красивою, дозволити собі повернути життя, коли гинуть українці.
Пам’ятаю, як за день до відкриття, ми з чоловіком прийшли розставляти меблі, бо перед цим їх сховали у різних кімнатах, щоб зберегти, якщо раптом розіб’ються вікна. В той день у новинах розказали про маріупольський пологовий будинок. Я розставляла меблі й плакала.
Потім завантажила себе настільки роботою, що непритомніла від втоми. Робила манікюр з командою, бо не вистачало рук. Попри різні нюанси, клієнтів було відносно багато. Вела курси манікюру, учнів було також багато. Вела блог, поверталася до реклами. І волонтерство, волонтерство, волонтерство…
Нині в LimaInc активно шукаємо нових учасників нашої команди, адже клієнтів більше, ніж нас. Більша частина нашої команди виїхала закордон, а ті, які приєдналися на початку війни, вже повернулись додому. Зараз ми повністю відновили роботу, стажуємо новеньких, перекваліфіковуємо наших постійних майстрів та розвиваємося, наскільки це зараз можливо. Вести бізнес у цих умовах досить важко: ціни на матеріали та інші інструменти, які ми використовуємо у роботі, виросли в ціні майже у два рази, дещо – у три. Проте ми залишили старі ціни, будемо утримувати їх стільки, скільки зможемо. Ми стараємось, працюємо, хочемо втілити, хоча б частину задуманого, що планували до війни, регулярно переводимо частину прибутку на потреби ЗСУ. Все заради спільної мети – перемоги України.
Яким зараз має бути український бізнес? Що ви порадите тим, хто хоче розпочати свою справу в період війни?
Терплячим та сильним. Український бізнес зараз переживає важкі часи. Багато хто перекваліфікувався, підлаштував виробництво, або закрив бізнес та відкрив інший. Українці мене завжди вражали вмінням пристосуватися до всього. Ми неймовірно талановиті, розумні та незламні!
Україна оживає, бізнес працює, економіка крутиться, все потихеньку відновлюється. Можливо, не так, як цього хотілося б, але, враховуючи сучасні реалії, це непоганий варіант розвитку подій. Не бійтеся відкривати нове, реалізовувати свої плани.
Рекомендую лише глянути на ринок та перед тим, як відкривати бізнес, глянути на актуальність саме вашої ніші. Що зараз найбільше заходить? Базові потреби: їжа, одяг, beauty, відпочинок тощо.
Перша справа, яку ви зробите після перемоги?
Я сотню раз прокручувала в голові цей день. Розпланувала його, уявила в деталях, навіть усмішки моїх рідних уявила. Дуже хочу зібрати сім’ю в селі в Тернопільській області. За довгим столом на подвір’ї, де росло декілька поколінь нашої родини. Декілька поколінь українців. Де колись я будувала халабуди з гілок, де грошима були листочки, де дідусь робив масло та сир, де коти чекали молока з-під корови, де я чекала бабусиного хліба з печі, щоб змочити його у воді, а потім занурити в цукор. Хліб у цукрі – найкращий десерт дитинства.
Що допомагає вам відновити енергію, ресурс та повернути себе до «спокійного життя»?
Робота. Мені подобається моя робота, наш простір LimaInc, наша неймовірна команда, наші клієнти, наші учні. Це все мені приносить спокій. Я знаю, що наш простір краси комусь дарує радість у вигляді нового манікюру/педикюру/брів, комусь – у вигляді нової професії, а комусь це задоволення приносить зарплата. Ми даруємо позитивні емоції у нашому просторі краси, тому саме це мене повертає до спокійного життя.
Чи змінились ваші стосунки з Андрієм у цей складний час? Якщо так, то як?
Спершу ми не ладнали, бо я підривалася на будь-який запит про допомогу, не вдаючись у деталі. Натомість Андрій обмірковував та оцінював все своїм холодним розумом: кому ця допомога потрібна зараз більше, кому – менше, хто може зачекати, а хто – ні, як краще прокласти маршрут і коли виїхати тощо. Я хотіла вже і зараз їхати по матрац, а він хотів спокійно і зважено. На цьому і були наші суперечки.
Зараз все спокійніше. Ми повернулися до свого довоєнного сімейного життя та роботи.
У квітні вам виповнилось 30 років. Які поради ви могли б дати собі 20-ти річній?
Насолоджуйся життям, кайфуй, гуляй, подорожуй, бо потім відкриєш студію і там загубиш відпочинок. Розвивай інстаграм, ризикуй, більше вкладай у себе і в бізнес. Прислухайся, але не слухай. Роби, як ти вважаєш за потрібне, а не інші. Не звертай увагу на хейт і плітки, ці люди позаду тебе.
У тебе все вийде!
INSTAGRAM:
ФОТОГРАФ: Форсюк Роман
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:
Пес Патрон, кіт Степан та лабрадор Красавчик: як тварини допомагають українським військовим
Війна очима українських ілюстраторок
«Не залишай мене!»: як бути з домашнім улюбленцем під час війни?
Як розрізняти фейки про війну в Україні?
Про розлучення, зниження лібідо та взаємини на відстані під час війни – розповідає Елліс Мурр
