День пам’яті захисників України: слова людей, які загинули за нашу незалежність

Щодня на кожному клаптику нашої держави твориться її нова історія. І її творцями є ті, кого заведено називати «цвітом нації». Небайдужі люди, які за покликом серця ще до повномасштабного вторгнення робили все, аби змінити свою країну на краще. Жорстокі реалії війни передчасно обірвали їхні життя, однак пам’ять про них не зможе відібрати навіть смерть. До Дня пам’яті захисників України, Space mag. дібрав 5 цитат небайдужих громадян, які загинули заради перемоги.

Ірина Цвіла, громадська активістка, фотохудожниця, ветеранка батальйону «Січ». Загинула 25 лютого, обороняючи Ірпінь.

«Усю нашу силу треба спрямувати не на перевиховання людей зрілого віку, а на формування майбутнього покоління, на дітей. Останнім на прикладі Майдану, війни, добровольців, волонтерів треба показувати, як бути громадянином своєї країни. Адже це не просто штамп у паспорті, а дещо більше».

 

 

 

 

 

Макс Левін, фотограф, документаліст. Був убитий у березні на Київщині.

«Щодня кожен із нас зважує, чим може бути корисний Україні. Зі зброєю в руках, з дроном, за кермом волонтерського буса чи координуючи роботу армії. У кожного своя відповідь».

 

 

 

 

 

 

 

 

Олександр Махов, журналіст, військовий. Загинув 4 травня поблизу Ізюма.     

«Ноші залиті кров‘ю. Генеральний штаб сухо повідомляє, що Збройні сили України тримають оборону і відбивають атаки на нашому напрямку. А я бачу щодня ціну цієї оборони. Я бачу очі і руки бійців. Речі двохсотих. Спалену техніку. Так і є. Тримаємо оборону і відбиваємо атаки. Поруч зі мною найкращі люди, які тримають і відбивають».

 

 

 

 

 

Роман Ратушний, громадський діяч, журналіст, військовий. Загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом.

«Нам не треба захоплювати їхні території, нам треба знищити російський дух на них. На цю помсту ми маємо святе право.

Ми зобов’язані мститись за кожного вбитого росіянами українця. Ми зобов’язані зробити це, аби нашим дітям не довелось це робити за нас».

«Продовжуйте шукати хороших росіян, може знайдете свій комплекс меншовартості».

 

 

 

 

Павло Наконечний, громадський активіст, координатор ГО «Поклик Яру». Загинув 18 червня на Миколаївщині.

«Буду щасливий бачити, як відповідальна молодь формує генерацію з зовсім іншим підходом до життя. І колись, крізь роки буде приємно знати, що саме ти стояв біля витоків цього нестримного руху, що набирає обертів».

 

 

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Волелюбність українських жінок в новій колекції KALYNA від SOVA

Як СК «СПОРТ ЕСТЕТ» переживає війну?

З подіумів на передову: українські чоловіки-моделі, які стали на захист України

Війна очима українських ілюстраторок

ПОПУЛЯРНЕ
СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
ПОПУЛЯРНІ МАТЕРІАЛИ
hijaluronnasl11111111
cover-1
IMG_7737глв11111111111
 кулонів Moments (1)
DiaDia_DenimDrop_Campaign11
EmptyName 70
bzqOfaWH7lafLruLlgg6o8zi11111111111
Merezhyvni red5
_MG_1976
_MG_9191 (3)j